Про Бразилію і всяке

Прийшли різдвяні корпоративні привітання для жіночої частини колективу :) Не скажу, що типові для УСІХ бразилійок, але для переважної більшості цілком відображають поточні екзистенційні проблеми :)



"Щоб у 2013 році наше волосся блищало, наша дупа підтягнулась, живіт пропав і кредитки стали безлімітними. Щоб нас жадали чудові й красиві мужчини, а того, хто нас недооцінив, хай шляк трафить! (нецензурний). І щоб наші суперниці розповніли!!!!"

менеджер мого банківського рахунку мене називає "мій ангел". Ужас.

Спитався тут у мене один знайомий про бразилійських  травесті - чи правда, що в Бразилії багато чоловіків змінюють стать на жіночу через те що співвідношення чоловіків до жінок серед популяції більше.

Я до багатьох "інакшо-бразіляндських" речей настільки звикла, що уваги не звертаю. Вперше побачила травесті десь у перші тижні свого тут проживання. Ішла старим центром і мій поганий зір зупинився на дівчині, яка чомусь не сканувалась мною як жінка. Так я і дійшла впритул, пробуючи зрозуміти, що не так, поки не роздивилась шкіру на обличчі :) Мабуть, травесті мене перестрашився ще більше, ніж я його :) Потім звикла.
Так от. По-перше, визначення. Бразилійські травесті хірургічно змінюють "форми" і обличчя, а не "просто передягаються". Трансвестити змінюють стать повністю. 
По-друге, статистика. У Бразилії найбільше у світі саме травесті. В Сан-Пауло (уж не знаю, як рахували) близько 30 тис., в Ріо 5-6 тис.
По-третє, причини. Закон попиту і пропозиції. Плюс чоловічі мрії.
Резюмовано:
Переважна більшість травесті працює у проституції. Згідно зі всякими різними психологічними і антропологічними дослідженнями (лінк в кінці, це не я все сочиняю), попит обумовлюється (ха!) пошуком ідеальної жінки. Ідеальної не з жіночої точки зору, звичайно, а з чоловічої - якою вона повинна бути відповідно до чоловічої фантазії. Очевидно, що справжній жінці це не настільки добре відомо, як чоловікові.
Ті самі дослідження стверджують, що у травесті чоловіки шукають не просто "щось, що виглядає, як жінка", а "щось інакше".
І ще одне. Травесті, які стали транссексуалами, як правило, втрачають своїх партнерів і клієнтів.

Оригінал із цифрами тут . Бібліографія - книжка амер. антрополога, професора Нью-Йоркського універа Дона Кулика "Травесті в Бразилії - проституція, секс і культура". Дон з ними рік жив у Сальвадорі, мабуть, цікава.

Зараз надворі пора року, коли Сар-Пауло найгарніший. А найгарніший він (воно?), коли порожній. Тобто, в карнавал. Паулісти втікають із міста (я вже колись писала про феномен під назвою viajar, подорожувати тобто - найтиповіше проводження продовжених вихідних паулістами, коли сідається в машину і рулиться або на пляжі, або в маленькі містечка, або в гори), і всюди тихо-спокійно, вранці майже не видно смогу, не чути гуркоту і гальм навіжених мотобоїв (хлопці на мотоциклах, які розвозять пошту-документи-піццу-ітд), ніхто не кричить з вікон "ГООООЛ!!!!!", не вламується в метро... Пречудесне місто, словом.

Так от про карнавал. Про це свято плоті, екск"юзімуа, минулого року писала. Нічого нового не додам, бо досі на самбодромі не була, а в Сальвадор, на жаль, цього року не попаду (у столиці Баійї, кажуть, найживіший карнавал, а все, що мене цікавить в карнавалі, це етнографічність). Зате написали, проілюстрували і прокоментували двоє френдів:
marynakb карнавал в Курічібі і карнавал в Сан-Пауло - частина1 і частина2
brasileiro_ru  тут і тут (сприйняття карнавалу дуже схоже на моє - це ніби пояснення, чого мені ліниво самій писати :)

Інджой!

Вчора була в обновленому любимому книжковому. До і так пречудової атмосфери з кількома внутрішніми кафе додався дракончик :) Дракончик великий, повний подушок, і в ньому можна валятись :) І навіть спати, що кілька людей успішно робили. Внизу фотки, які знайшла в неті. Дракончик маленький, але роздивитись можна.

Просто чудова пара :) Захоплює буквально кожен їх виступ (там по лінках, як кому теж сподобалось)
[Error: unknown template video]

[Error: unknown template video]

в інтерв"ю одної американки, яка живе "на 2 доми" (один тут, інший в Каліфорнії) знайшла фразу, яка дуже влучно характеризує те, що я ніяк не могла точно оформити словами, а саме різницю у дружніх відносинах між бразилійцями і не-бразилійцями (принаймі, американцями, українцями і німцями, хоча, думаю, європейцями загалом):

The difference in friendship. When you met a Brazilian they offer you 100 percent friendship at the start. As time goes on both sides subtract from the 100 percent based on shared experiences and mutual preferences. In the US when you meet you start at 0 percent friendship and very slowly build up from there if things go well.

Бразилійська дружба починається зі 100% відсотків і розвивається відніманням. Американсько-європейська - із нуля і додаванням. Що краще глобально, не знаю. Для поверхневих і "соціальних" стосунків однозначно кращий бразилійський підхід (свого роду презумпція невинності). Для глибших (близьких друзів), здається, не-бразилійський. Але для себе ще не відповіла....

упд. згадала: Боно казав, що ірландці - це такі бразилійці, які не вміють танцювати :)

Враження про бразилійську Пасху сильні. Заледво пережила і увесь недільний ранок проплакала. Копіпастю власний комент, щоб не розстроюватись знову.

Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...

з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)

в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки

При всій своїй упередженості до Грузії не можу втриматись :) Дуже!
[Error: unknown template 'video']

Із неймовірним задоволенням прочитала пісьмо Натахи сама собі вголос і просмакувала кожну фразу. Хто не пожив хоч трошки на Східній Україні, тому не понять.  Здасться суржико-матом :) Насправді це життя. Дуже живе :) Коротше, пісьмо з ефектом телепортації :)