lanthilda: (colbert)
Дивилась тут по роботі, кого за останній час занесли в "чорний список" рабовласників, і набачила цікавий графік про емігрантський склад сучасної Бразилії (= ті, хто живе у статусі легального іноземця, всього їх було близько 940 тисяч у 2012р):

Screen Shot 2014-01-06 at 6.35.50 AM

З португальцями все ясно, з японцями відносно теж (в Бразилії найбільша у світі японська діаспора), в іспанців криза, італійці здивували, китайці, дякувати Богу, теж...

Моя мама дуже здивувалась, що в Бразилії досі існує рабство. Причому, не тільки десь на загублених у просторі і часі фазендах, а в самому центрі Сан-Пауло - (в основному, болівійці) шиють за 50 центів, а то і задурно, дорожезні "брендові" шмотки для такої самої "еліти". Буває і зовсім треш - керують рабами-болівійцями китайці... 
lanthilda: (Default)
Бразилію я люблю просто так. Але часом і "за" - наприклад, коли Кіко з Андреасом (одні із найвідоміших хеві-метал гітаристів Бразилії, перший з Ангри, другий з Сепультури) наживо і в прямому ефірі грають отаке:

lanthilda: (Default)
… взагалі-то, очима і вухами француза Олів'є, але його спостереження дуже тру для переважної більшості іноземців, яким доводиться стикатись із бразилійською культурою :) Поперекладала лише, що сама помічала.

Пост назбирав поза дві тисячі коментів. Правда, його цікавіше читати тим, хто уже торкнувся живої Бразилії і хоч трохи розуміє мову :)

Тим не менше, насолоджуйтесь :)) )
lanthilda: (brasil praia)
За обідом ділилась враженнями з Марселою, з якою працюєм разом уже п’ять років, про одного спільного друга. Він теж працював з нами, а потім повернувся в Нічеччину. Кажу, ти знаєш, що наш німець уже не зустрічається з тою дівчинкою? “Да? А що сталось?”

Та, кажу, розповідав, що їй (бразилійці) тяжко було адаптуватись в Берліні... Ну, і крім проблем з мовою, виявилось, що вона ніфіга не вміє вдома робити, і цим дістала і себе, і його. Кажу, слухай, от ти собі уявляєш – ладно, прибирати людина не вміє. Але ж вона не вміла в супермаркет сходити! І впадала в прострацію, бо Ф. не знав, де “здати спідницю, щоб пришити ґудзик”. Кажу, уявляєш, які люди на світі є!

А вона колупається вилкою в арабському голубці і каже – ну, уявляю... Я от два роки тому, як заміж вийшла і в Сан-Пауло з Мінасу переїхала, теж не знала, як речі поскладати так, щоб вони в шафу влізлись... І в перші рази ми з чоловіком тратили по 300 баксів за один похід в супермаркет, бо не знали, що і скільки купувати. І ще я не знала, як мити посуд...

Кажу, дааа, ну ти і буржуйка... А вона – та це у нас Мінасі нормально. Служниці були такі  дешеві, що практично кожна сім’я середнього класу мала.

Потім я їй розповіла про уроки праці і конспекти про те, як робити бутерброди і шити фартухи. Марсела делікатно сказала, що їй ці уроки би страшно пригодились...

Я їй про всяк випадок розповіла, що на світі ще і не таке буває - в мене от колись був одногрупник, який не знав, хто такий Вінні-Пух.
lanthilda: (Default)
В одної знайомої москвички колись зламалась пралька. Вона безнадійно провозилась кілька годин і в нервах пішла до сусідки - каже, а, вона мені вічно пропонує послуги по привороту мужиків, то от хай машинку краще справить, бо дістала. Справила. Потім ми пили пиво, і знайома каже: "Ти дивись, у цій Бразилії магія в повітрі літає, он аж пральку пробрало".

Відкриваю щойно газету. Не палп фикшн, а нормальну. Згадую Маріну:



"Таємниця голів. Де знайшли голови".
В інформаційну епоху в одному з найбільших мегаполісів світу за кілька днів серед білого дня на входах будинків розклали вісім черепів. Сьогоднішній з"явився прямо на Паулісті, на вході у будинок посольства Південної Африки. І він там пролежав від восьмої ранку до четвертої, аж поки поліція не забрала. Народ ходив, питався, що за інсталяція, фотки робив.

Інші на днях поклали перед мормонськими церквами і перед консульствами Чехії і Росії. Поліція спокійненько пояснює: "Виглядає на духовну роботу (прим.пер. тут це так і називають - духовною і роботою). Спосіб, у який підкинули черепи під посольства і церкви, вказує на замовлену ворожбу для отримання влади. А оскільки не було типових місцевих атрибутів типу свічок, дохлих тварин і їжі, це вказує на європейське походження "роботи". Афро-бразилійські макумби не послуговуються залишками людського тіла.

Заспокоїли, що черепи старі, десь накопані.

Стаття закінчується оптимістичним "таємниця продовжується". Квест, однако...
Page generated Jun. 13th, 2025 06:13 pm
Powered by Dreamwidth Studios