Про народне фінансування ідей
Apr. 7th, 2011 10:39 pmДосі не знала, що на світі уже воплотився crowdfunding...
В кількарічному дитинстві, коли для мене була актуальною проблема завчасно дізнатися про прихід мого лікаря Джуса. Тоді можна було встигнути сховатись в саду або, ще краще, в одній із гігантських шаф бабусиної комори. І коли я у тій шафі відсиджувалась, то уявляла такий пристрій, щоб непомітно прикрутити до Джуса антенку, як на радіо-машинці, і збудувати з кубіків макет Калуша, і щоб в макеті був пупсік Джуса, і щоб антенка керувала пупсіком, і щоб я знала, коли Джус підходить до Височанки, щоб встигнути втекти, не зароджуючи підозр бабулі і няньки. Дерев"яна версія джіпіеса, набачена у просторі варіантів.
Потім я, навчившись читати і поглинувши чи не всі книжки Даррела, під горіхом у тому ж Калуші розробляла в голові акціонерну модель зоопарку - щоб не як Даррел, писати листи і просити пожервувань у Траст у кінці своїх книжок (які, в основному, для цього і писались), а знайти багато-багато людей, які би давали зовсім по-трошки грошей, але зато могли приходити в зоопарк коли хотіли, "мали" кожен свою тваринку і мали би фотки і значки із цею своєю тваринкою і могли всім хвастатись. П"ятнадцять років потому в німецьких зоопарках я виявила, що мої ідеї з ефіру воплотились ще навіть до того, як я їх звідти виловила...
Три тижні тому, на четвертій кайпіріньї однієї дощової ночі в Парачі ми з
has_ka випадково узнали, що, виявляється, десь у Бразіляндії є якась така непонятна система, за якою можна дуже заздалегідь попросити пожертвувань на якийсь концерт від потенційних фанатів, і якщо назбирається достатньо грошей, то цей концерт можна зробити, а "акціонерам" видати ВІП-квитки і ще якихось "значків" як подяку. І ми взялися за п"яту кайпірінью і плани, як ми зробимо концерт Перкалаби в Ріо :)
І от зараз читаю якісь новини, а там crownfunding. Думаю, що за таке нове слово бразилійці знову в грінгів потирили. Дивлюсь далі - а це про втілену версію мого акціонерного зоопарку і парачівські кайпірування. Виявляється, в Бразилії народне фінансування уже працює, а цього року запустилось ще п"ять нових платформ.
( Про те, які зоопарки подобаються бразилійцям )
В кількарічному дитинстві, коли для мене була актуальною проблема завчасно дізнатися про прихід мого лікаря Джуса. Тоді можна було встигнути сховатись в саду або, ще краще, в одній із гігантських шаф бабусиної комори. І коли я у тій шафі відсиджувалась, то уявляла такий пристрій, щоб непомітно прикрутити до Джуса антенку, як на радіо-машинці, і збудувати з кубіків макет Калуша, і щоб в макеті був пупсік Джуса, і щоб антенка керувала пупсіком, і щоб я знала, коли Джус підходить до Височанки, щоб встигнути втекти, не зароджуючи підозр бабулі і няньки. Дерев"яна версія джіпіеса, набачена у просторі варіантів.
Потім я, навчившись читати і поглинувши чи не всі книжки Даррела, під горіхом у тому ж Калуші розробляла в голові акціонерну модель зоопарку - щоб не як Даррел, писати листи і просити пожервувань у Траст у кінці своїх книжок (які, в основному, для цього і писались), а знайти багато-багато людей, які би давали зовсім по-трошки грошей, але зато могли приходити в зоопарк коли хотіли, "мали" кожен свою тваринку і мали би фотки і значки із цею своєю тваринкою і могли всім хвастатись. П"ятнадцять років потому в німецьких зоопарках я виявила, що мої ідеї з ефіру воплотились ще навіть до того, як я їх звідти виловила...
Три тижні тому, на четвертій кайпіріньї однієї дощової ночі в Парачі ми з
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
І от зараз читаю якісь новини, а там crownfunding. Думаю, що за таке нове слово бразилійці знову в грінгів потирили. Дивлюсь далі - а це про втілену версію мого акціонерного зоопарку і парачівські кайпірування. Виявляється, в Бразилії народне фінансування уже працює, а цього року запустилось ще п"ять нових платформ.
( Про те, які зоопарки подобаються бразилійцям )