Про щастя. И две (?) большие разницы

[lanthilda]

Із браз форума mundo.ru:

У моей хорошей знакомой в её 23 года пятеро детей, все от разных отцов,ни с одним в браке она не состоит, нигде не учится, перебивается на подачки от родных . Не сомневаюсь,что и сейчас она снова беременна. По её понятиям всё у них хорошо - все сыты, одеты, обуты, старшие учатся, она счастлива,реализована, жизнь удалась... По нашим понятиям - эта семья на краю бедности, мама рожает неразумно, детям нечего дать итд С тех пор,как мы знакомы с этой симпатичной семьёй, я уже не смотрю на такие картинки лишь с предвзятым осуждением. У них своё счастье. Унас своё...

Comments

про каталізатор

[lanthilda.livejournal.com]

Справа в тому, що Сан-Пауло, наприклад, це мегаполіс із населенням у 18 млн. Велика частина цього населення живе у бідності, часто екстремальній. Велика частина цієї частини промишляє: у наркобізнесі, пограбуваннями вкл із вбивствами (буденна подія - на світлофорі до машини підбігає частина частини, наставляє пістолета межи очі і забирає усі наявні блага цивілізації. Цій частині може бути 10-12 років. Для того, щоб вистрілити, частина не вагається більше кількох секунд), і ін. тощо.
Так що маємо багато нестиковок: сумнівної якості справжність (особливо, справжність дітей-убивць), сумнівна повага, і взагалі - ті, про кого вище, вони ж мешканці мегаполісу, дуже загазованого.
Думаю, ти сплутав різні речі. Як, наприклад, просте і без надлишків життя людей у далеких від цивілізації місцях (хоч би і в віддалених селах Карпат) і бідність мегаполісів.
Хоча, для мене дуже великим одкровенням було дізнатись, якими скотами (прямо і переносно) можуть бути ті, до кого, здавалось би, це не мало липнути - індіанці (місцеві) у далеких від мегаполісів поселеннях. І якими "чистими" можуть бути індіанці (і не тільки), які живуть зі всією зручністю цивілізації. Але це інша історія.
Словом, мораль сей басни такова (імхо), що ті, хто живуть у бідності (особливо, озвірілій бідності мегаполісів) не обов"язково "справжні люди". Справжні люди вони тому й справжні, що залишаються такими незалежно від ситуації.
Про "що доброго в цивілізації" іншим разом. Тезисно - багато. І багато поганого. Так само, як, наприклад, у будь-якій релігії. Залежить, для чого її використовувати.

Re: про каталізатор

[staburetom.livejournal.com]

нажаль зараз немаю часу відповісти повномірно. Але в мене також є цікавий досвід контакту з людьми (http://staburetom.livejournal.com/2006/06/21/). Заможні носять маски. Бідні -ні. Якщо заможна людина опиниться в реально екстремальній ситуації, вона діятиме гірше за вічнозлиденну.

Re: про каталізатор

[lanthilda.livejournal.com]

думаю, що останнє речення - узагальнення. типу, якщо християнин опиниться в реально екстремальній ситуації, він діятиме гірше-ліпше (на вибір) від мусульманина-язичника-буддиста (на вибір). в особистому досвіді нема нічого, щоб такий погляд підтверджувало: були і прекрасні бідні люди, були і дуже помічні заможні. сволота теж попадалась із обидвох прошарків.
із чим погоджуюсь - з тим, що бідніші переважно мають і "бідніші" маски, не такі complicated, як багатші. тому набагато легше розпізнати, що за тою маскою, і відповідно - що від людини чекати, і відповідно - як узгодити свої подальші дії із попереднім, і відповідно - не обольщаться помилковими сподіваннями. тому - відповідно - і досвід спілкування із такими людьми простіший. не думаєш, вистрілить він тобі в голову чи, може, як з ним побалакати і він усміхнеться, то, значить, не вистрілить, а точно знаєш - якщо почнеш умнічати, то вистрілить. так що даєш гроші і їдеш далі. усе просто...

Re: про каталізатор

[staburetom.livejournal.com]

в цілому згоден. деталі - все одно кожен лишиться при своїх. привіт!