про друзів, дзен і трояндову хату

[lanthilda]

Колись один мій друг мене дзенським питанням озадачив. Опиши свій будень. Ну, як ти там в своїх бразіляндіях живеш. От прокинулась вранці - що ти бачиш, чим снідаєш, як ідеш на роботу, чим починаєш робочий день і всяке таке. Я задумалась, і відтоді безповоротно почала звертати увагу на дрібнички життя. Раптова осмисленність буття чи як там його. Enlightment приключився. Другу тепер на тому світі не скучно - я щодня, як ворона, по сторонах роззираюсь і докладую, що бачила-відчувала. Справді, не знаю, чи можна залишити про себе більшу пам"ять, ніж отакі-от веселі щоденні розмови.
Так от. Кусочок мого дня. 2 хвилини майже кожного ранку.



Фотки самої Паулісти іншим постом колись причіплю. Резюмовано, Пауліста і її околиці дуже схожі на Манхеттен. Раніше більше подобався американський варіант, зараз усе більше симпатизую бразилійському. Так от. Будівлі Паулісти це, в основному, банки і офіси, ще один із найкращих лат-американських музеїв мистецтва, маленький тропічний парк, госпіталь, кілька престижних приватних шкіл, кілька шопінгів і кілька старих висотних житлових будинків.
Раніше Пауліста була ніяким не культурно-бізнесовим центром, а вулицею міні-палациків кавових баронів і індустрійних магнатів. В одну прекрасну ніч періоду військової диктатури усю цю розкіш в неокласичному, індійському і східному стилях знесли. І забудували уже вертикально. Єдиний палацик, який вижив на Паулісті, став культурним цетром поезії і літератури і називається Трояндовою хатою. Працюю я насправді в отому хамелеонному скляному будинку (залежно від погоди, він стає то небом, то деревами) на задньому плані, але майже щодня заходжу в цей маленький садочок
л
Трояндова хата зліва. У ній завжди проходять всякі виставки, декламування віршів, виставки всякого різного. Часом ходжу туди в книжковий по подарункові красиві книжки. Але вранці просто вітаюсь із дядькам-в-чорному на веранді і топаю у свою склянку.


Потім вітаюсь із веселкою на фонтані - на фотці фонтан маленький (біленький посередині), а так він взагалі вищий за сусідні банани. Тому веселки на фотці теж нема.


Потім вітаюсь із дівчатками із "нижньої кафешки" - вони вранці якраз виносять надвір столики. Потім на протязі дня в цій кафешці будуються основні робочі стратегічні плани (коли треба втекти із гуглоподібного дурдому офісу), за кавою обговорюються особисті плани і часом плітки або просто п"ється кава, щоб провітритись від кондиціонера. Ранковими понеділками, коли кафешка закрити, на цьому майданчику японські бабці займаються тай-чі, а четверговими вечорами грає жива музика.


Потім трошки відпочиваю очима на трояндах, вітаюся уже зі своїми дядьками-в-чорному



і їду на свій поверх починати робочий день.



  

Comments

[tetyanka.livejournal.com]

цікаво.

[lanthilda.livejournal.com]

:)

[bita-swit.livejournal.com]

Троянда значит роза?
А ещё там совсем рядом SESC, советую заглянуть, если ещё не были. На самом верху сносная кафешка с очумительным видом.

[lanthilda.livejournal.com]

да, Каза дас Розас :)
ага, и СЕСК и кафешка нравятся :)

[promonaut.livejournal.com]

ах, тепленько:)

[lanthilda.livejournal.com]

поки що тепленько. скоро буде жаренько :(

[promonaut.livejournal.com]

зважаючи на глобальне охолодження, є надія, що не так спітніємо:)

[sestra-yuliya.livejournal.com]

дуже цікаво!дивлюсь я на ту висотку. ех, небо в клітинку)

[lanthilda.livejournal.com]

коли на небі є біленькі хмарки, вона ряба стає :)

[out-of-time-man.livejournal.com]

Не самый плохой вариант:) А почему опущен момент добирания на работу? :)

[lanthilda.livejournal.com]

того, що я добираюсь пішки 5 хвилин :) може, навіть менше :)

[m-colacorta.livejournal.com]

Так даже и приятно на работу идти. :)

[has-ka.livejournal.com]

Думала, що такі приступи пропускання світу через себе, які і в мене останнім часом загострились - ознака віку, який невпинно сунеться до тридцятки, а потім згадала, як лазили ми колись Вірменкою, коли той вік ше й до двадяцятки не досунув, і не менш жадібно хапали очима детальки, внюхувались в запахи засцяних брам, обгортали мріями палацик на Жовтневій, той що вище девятої школи. Фотіків тоді не було, тільки татові Зеніти-Києви, якими не так просто як G10 снепшотити, були пиріжки з капустою, хляпа під ногами і розмови про то як воно буде. Тепер знаєм, як є, але всеодно не знаєм як буде.... Але я дуже вірю, чомусь, і шкірою чую, що ти там ХЗ-де відчуваєш життя таким ж повним, як я, що ти теж сповнена внутрішньою силою, що ти таки віднайшла себе і більше не будеш губити НІКОЛИ! Бо це НАЙВАЖЛИВІШЕ! LUV U! Пиши про все шо бачиш навколо! Світ безмежно цікавий!

[lanthilda.livejournal.com]

Уявляєш, я коли писала, практично про те саме думала.
Мабуть, я (ми?) тоді дуже відкрито відчувала потік життя, ловила усіма можливими антенами, не фільтрувала і не перекошувала усе кончєними "дорослими" умозаключениями. Я так зараз підозрюю, що це і були найчесніші моменти. Короче, коли ми минулого року набрели на Рижого вночі, мене як машиною часу туда назад перенесло через півжиття і сказало "Ну ти і дура, що капєц. Дивись, тоді ти була справжньою, а тепер якесь хрєнзнашо, залізло в чужі коробки правил і теорій, де нічого твого, і мучишся, бо ж знаєш, що все це лажа і ніякого значення не має". Потім ту текілу пила, тебе слухала, і думала, чи це все мені не сниться бува :) В той же день, як сюда приїхала, перевернула усе своє колишнє життя, абсолютно не знаючи, "як буде" далі :) От тобі і пиріжки з капустою... :)
Страшно щаслива, що усе це зі мною було, і що усе наше спільне минуле стало моєю проскуркою для феніксування :)

[has-ka.livejournal.com]

Я там тобі в gmail написала - не профільтруй,як спам ))) haska.sh ))))

[submarina28.livejournal.com]

На диво милий затишно-зелений куточок коло такої скляної цеглинки-хмарочоса:))

[similia.livejournal.com]

Вот так бывает в жизни, что я каким-то случайным образом попала на ваш журнал. Почитала и долистала до этого поста, где вижу родную Казу дас Розаз, в которой уже второй год периодически гуляю с сыном, так как живу в 5 минутах, а гулять, как известно, на Паулисте особо негде... Вот и подумала, что интересно было бы лично познакомиться, тем более что я 10 лет прожила в Киеве (так рада что все еще понимаю по-украински) и пишу диссер о русской иммиграции и интересно было бы узнать больше об украинской. И вообще было бы приятно пообщаться с интересным человеком!
А кем вы работаете? Это связано как-то с Украиной?

[lanthilda.livejournal.com]

здравствуй :)
нет, моя работа не связана с Украиной, но уверена, что нам будет о чем интересно пообщаться :) давай на следующей неделе попьем кофе там в кафешке под Казой? в какой день тебе удобнее где-то в районе 13.00?
привет!

[similia.livejournal.com]

Отлично! Только я сейчас не в СП, возвращаюсь 25 марта, давай тогда спишемся ближе к концу марта или в начале апреля и договоримся! В Казе и в 13 мне очень удобно! Осталось только назначить день! =)

[lanthilda.livejournal.com]

Ок, приедешь дай знать! привет