Культурне. Ритуал знайомства

[lanthilda]

Знайомилась із парочкою москвичів. Латиносні обіймання-цілування при зустрічі чи знайомстві стали настільки природніми, що вчора "зависла". Ця парочка в Бразилії недавно, а попередня телефонна розмова лакмусувала "дистанційність" і деякі інші нац.особливості, які після довгого перебування в латинській культурі сильно відчуваються. Так що при зустрічі на фізичний ice-breaking не наважилась, знаючи про стандартне ставлення до цілуватись_лізуть_всі_підряд_панімаєш. Панічно думала, що робити. Подавати руку чомусь здалось повним ідіотизмом - усе-таки по телефону вже балакали, та й "свої" як не як. Було б це не у Бразилії, голову собі не морочила б. А так сказала "привет" і стояла в лижах на асфальті.
На щастя, прощались уже по-людськи :)
Зворотньо-культурний шок, шолі?..

Comments

[lanthilda.livejournal.com]

справа в тому, що "привіт" на ритуал не тягне.
більше того, в Бразилії він виглядає "нелепо" - людина це починає відчувати буквально у перші ж тижні по свому приїзді. я потім спеціально цих "соотечественников" питала, як їм сподобався мій "привіт". відповіли про в_лижах_на_асфальті.
результат то хорош, лиш всім учасникам, по-перше, прийшлось переступати через себе, по-друге, все могло б бути набагато швидше і простіше :)

[(Anonymous)]

в том то и парадокс: люди сами создают себе условности (в частности в пределах попределённого общества), а в свете современной всепроникаемости и космополитичности просто в них теряются. может стоит для себя выработать определённую схему, и если не знаешь, как действовать, действуй согласно ей. пусть для тебя это будет норально, главное действовать уверенно, а остальные... современем они начнут воспринимать твоё маленькое чудачество как должное - кто его знает, может в обществе, которое тебя воспитало, так принято:)
проверять то никто не будет. а ты будешь загадочно улыбаться,
и всем будет хорошо:)))

[al-kora.livejournal.com]

пробач, це я була - залогінитися забула:)