Справа в тому, що Сан-Пауло, наприклад, це мегаполіс із населенням у 18 млн. Велика частина цього населення живе у бідності, часто екстремальній. Велика частина цієї частини промишляє: у наркобізнесі, пограбуваннями вкл із вбивствами (буденна подія - на світлофорі до машини підбігає частина частини, наставляє пістолета межи очі і забирає усі наявні блага цивілізації. Цій частині може бути 10-12 років. Для того, щоб вистрілити, частина не вагається більше кількох секунд), і ін. тощо. Так що маємо багато нестиковок: сумнівної якості справжність (особливо, справжність дітей-убивць), сумнівна повага, і взагалі - ті, про кого вище, вони ж мешканці мегаполісу, дуже загазованого. Думаю, ти сплутав різні речі. Як, наприклад, просте і без надлишків життя людей у далеких від цивілізації місцях (хоч би і в віддалених селах Карпат) і бідність мегаполісів. Хоча, для мене дуже великим одкровенням було дізнатись, якими скотами (прямо і переносно) можуть бути ті, до кого, здавалось би, це не мало липнути - індіанці (місцеві) у далеких від мегаполісів поселеннях. І якими "чистими" можуть бути індіанці (і не тільки), які живуть зі всією зручністю цивілізації. Але це інша історія. Словом, мораль сей басни такова (імхо), що ті, хто живуть у бідності (особливо, озвірілій бідності мегаполісів) не обов"язково "справжні люди". Справжні люди вони тому й справжні, що залишаються такими незалежно від ситуації. Про "що доброго в цивілізації" іншим разом. Тезисно - багато. І багато поганого. Так само, як, наприклад, у будь-якій релігії. Залежить, для чого її використовувати.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
про каталізатор
Date: 2006-10-05 05:41 pm (UTC)Так що маємо багато нестиковок: сумнівної якості справжність (особливо, справжність дітей-убивць), сумнівна повага, і взагалі - ті, про кого вище, вони ж мешканці мегаполісу, дуже загазованого.
Думаю, ти сплутав різні речі. Як, наприклад, просте і без надлишків життя людей у далеких від цивілізації місцях (хоч би і в віддалених селах Карпат) і бідність мегаполісів.
Хоча, для мене дуже великим одкровенням було дізнатись, якими скотами (прямо і переносно) можуть бути ті, до кого, здавалось би, це не мало липнути - індіанці (місцеві) у далеких від мегаполісів поселеннях. І якими "чистими" можуть бути індіанці (і не тільки), які живуть зі всією зручністю цивілізації. Але це інша історія.
Словом, мораль сей басни такова (імхо), що ті, хто живуть у бідності (особливо, озвірілій бідності мегаполісів) не обов"язково "справжні люди". Справжні люди вони тому й справжні, що залишаються такими незалежно від ситуації.
Про "що доброго в цивілізації" іншим разом. Тезисно - багато. І багато поганого. Так само, як, наприклад, у будь-якій релігії. Залежить, для чого її використовувати.