Про галичан у Прудентополі

[lanthilda]

Вчора на сон грядущий знайшла у своїй френд-стрічці пост про магістерську дисертацію під назвою "Українці, поляки і "бразилійці": етнічні і самоідентифікаційні бар"єри у Прудентополісі (штат Парана)". Перекладати не буду, найпікантніші моменти, а саме спогади очевидців, є російською тут. Тон самого поста мені не сподобався. В основному тому, що пост писаний зі статті, а сама дисертація дуже поверхнева і, думаю, виїхала саме на своїй скандальності - я спеціально знайшла її оригінал, і ніяким науковим підходом там і не пахне. Ні тези, ні методології, ні статистичного аналізу вибірки (використано АЖ 12 інтерв"ю), ні аналізу якісного. Таке собі ессе. Ну, і крім цього, звісно, неприємно бачити, як найнегативніші риси галичан штампуються як "українськість".

Щоб далеко не ходити, автор пише, що найбільше релігійне свято українців це свято Святого Йосафата 12 листопада. Я, хоч і напів-полтавчанка по крові, але виросла у Львові. І хоч не релігійна, але і калуські греко-католики, і решитилянські православні у моїй родині є. Про Йосафата, як і його всю його неоднозначну діяльність, про яку потім полізла читати, я взнала лише у Детройті, у місцевій діаспорі. І з Василіянським чином теж дуже зблизька познайомилась тут же. Половина детройтського василіянського чину, до речі, саме із Парани. Так от, Йосафат Йосафатом, але один факт того, що це 12 листопада ніяке не найбільше українське свято уже би могло підказати автору, що уся його теза пішла не в ту сторону: він узяв галичан початку 20 століття, та ще й греко-католиків, які у той період переживали не найзбалансованіші часи за релігійною ознакою, та ще й більш-менш одного соціально-економічного прошарку (селян) і розглянув їх як "українців" проти "поляків" і "бразилійців"... Не кажучи уже про те, що політично і адміністративно ніякими українцями на той час вони не були. 

До речі, ніколи не знала, що в той час галичани мали моральні проблеми з поляками.

До Прудентополя я ще не добралась, тому не знаю, що там за люди, хоча цілком допускаю, що усе відбувалось так, як написано. Мені тільки не сподобалась назва статті і висновки про українців. А взагалі, закритість і ворожість до чужих  були притаманна усім бразилійським не-латинським діаспорам: японцям, німцям та навіть і латинським італійцям. Але якщо чесно, найбільше мене дохиляє галицька риса триматись за "традиції", змісту і доречності яких ніхто не розуміє (це, до речі, дуже влучно виписано у "дисертації"). Щось зараз не можу і згадати, кому ще таке притаманне...

Comments

[afric-dymon.livejournal.com]

Лантхiльдa, ти жартуеш, звiсно, що у тi часи украiнцi мали проблеми з поляками, iснуе вiрш Iвана Франка про Бразилiю, цитую по-пам'ятi "i каже Коцюбiнскi: тут не можна розмовяти по-русинськи, або говорiть по-польськи, аби замовкнiть назавжди".

Особливоi "уkраiнськостi" у Прудентополiсi я не побачив (хоча iснуе Музeй iмiграцii, пам'ятник Тарасу Шевченку, кооператив вишиванок, тощо), хоч i маемо 78% вiдсоткiв украiнцiв, але на виборах дууууууууже важко обрати украiнця мером, тощо.

Виявилося, що br...ro-ru забанив мене у свойому жж, профiлактично чи за нацiонализм, чи що...

[lanthilda.livejournal.com]

не знаю, я ніколи від своїх старших родичів нічого поганого про поляків не чула, навіть дуже навпаки.
я так зрозуміла, що там не українськість, а шароварськість. усе поверхневе, без наповнення. тому і вибори такі, етс

[osokor-ua.livejournal.com]

1. Колись у радянський час було модно у підручниках і кандидатських/докторських з суспільствозначих дисциплін писати голослівні твердження на зразок "классовая борьба с каждым годом становится все напряженней" (особливо коли йшлося про країни капіталістичного світу, але іноді стосувалося й тих, які розвиваються").

А магістерська дисертація, наскільки я тебе зрозумів, виходить з не менш голослівних закидів про зростання міжетнічної/міжрасової боротьби між певними етнічними громадами.
Щоб більш-менш об'єктивно судити про динаміку такого явища, тра проводити соціологічні опитування протягом різних років.

Он в Україні, наприклад, ще у 1993 уже виходили подібні дослідження.
Приклад: Одна глава, у якій 9 (!) таблиць соціологічних опитувань. Таблиця 1 з назвою "Сприйняття представниками різних етнічних груп змін у міжетнічних стосунках на Закарпатті". Джерело: Клинченко Т.В. Формування толерантних міжетнічних стосунків на рівні соціальної групи (за результатами соціологічних досліджень в середній школі України). // Етнополітична ситуація в Україні: спроби наукової інтерпертації. Монографія. Київ. Інтел - 109 с. Оце справжній рівень! А про такі магістерські не варто й говорити, хіба як про белетристику сумнівної вартості.

2. Як будеш у Прудентополісі, то просив би по можливості щось зазнімкувати для спільноти. Бо цього матеріалу http://community.livejournal.com/ua_cemetery/48658.html якось малувато.

3. Вітаю з Новим роком і Різдвом Христовим! Бажаю відсвяткувати так, як тобі хочеться.

[lanthilda.livejournal.com]

1. Боротьби там уже давно ніякої нема, Бразилія дуже консолідує усе і всіх. Ті півтора інтерв"ю, на яких базується магістерська, були спогадами 50-річної давності. Ну таке... Як замальовка цікаво, але до магістерської там далеченько.

2. Як буду у Прудентополі, то зазнимкую. Але коли я там буду, не уявляю.

3. Дякую :) Тебе теж, усього доброго! Святкую Новий рік із родиною :) Подвійне свято :)