Опитування + ще один литдибр (звиняйте)

[lanthilda]

Давно підозрювала, що віддаю друзям (чи тим, кого за них вважаю) забагато часу, емоцій і зусиль. Ну, тобто незбалансовано багато. Воно їм не треба, а я тут зі своїми баранами... Вчора дуже болісно (і боляче) дістала бумерангом по голові. Те, що імейл прийшов не від колишнього друга, а від власного ангелика (якщо кому цікаво, він у мене Дональдом називається), дойшло тільки сьогодні. Бо такі імейли (причому, не повірите - ВЕЛИКИМИ ЧЕРВОНИМИ БУКВАМИ) приходять у найпотрібніший момент тільки від ангелів. Так що я не образилась навіть.
До чого цей ліричний вступ. Від удару бумерангом остаточно втратила зміст ЦЬОГО жж. Графоманством не страждаю, самолюбування і самоствердженням до тієї ж лампочки.  Журнали, які мене цікавлять, цілком можу читати і без актуалізації власного. Так от. Комусь із френдів ЦЕЙ журнал цікавий? Якщо так, то чим саме? І для чого (це навіть важливіше)?
Якщо не ліниво, то пліз feel free щось написати, можна навіть великими_червоними_буквами. У мене час збирати бумеранги. І галочки в річні_звіти ставити. Або хрестики. Або подумати, до чого душа лежить в наступному році.

Comments

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Ти що, смiєшся? ;( В тебе один з найцiкавiших журналiв!
Дуже мало людей можуть ось так цiкаво розповiдати про Бразилiю "з середини", а тим бiльше - українською. А тим бiльше, коли про Бразилiю, i українською пише нормальна людина - не расистка, не шовiнiстка, не мешканка iммiгрантського гетто. А та, що, живучи у країнi, живе у країнi, знає її i хоче знати/розумiти ще краще.

Я, наприклад, отримую задоволення вiд твого журналу.
Звiсно, не завжди вдається читати - купа своїх проблем (дитина, робота, iнше). Але приємно знати, що такий журнал iснує, i що туди iнколи можна зайти.

А щодо дружби i самопожертви - важко ж пiдтримувати контакти у повсякденному життi. Ось нiяк не можу зiбратися написати двом "закордонним" друзям. Мiсяцями збираюся :(

[lanthilda.livejournal.com]

Та я його й заводила, в основному, для контенту. В смислі, щось ніби-цікаве українською. Я сама так настільки звикла до російськомовного інетного простору, що навіть у голову не приходить щось шукати на україномовних форумах. Тобто, я пробувала багато, але по якості наповнення страшно далеко. Так що це так - спроба гілочки в може-майбутню ватру укр. інтернету :)

Расисткою при всьому бажанні бути не зможу - серед найкращих друзів (причому, тих, що пройшли серйозні життєві випробовування) були ерітреєць, еквадорський індіанець, грузин і марокканка. Тобто, сталось те, про що я кілька днів тому в коменті писала. А звідти назад не вертаються :))

А взагалі - дякую за цю відповідь. Я уже наче розібралась зі своїми пріоритетами. Тобто, навіть якщо мені емоційно не завжди цей блог комфортний, все-одно мотивація вартує, щоб емоції переступити. А відповідь якраз вливається у фідбек :)

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

//Я сама так настільки звикла до російськомовного інетного простору, що навіть у голову не приходить щось шукати на україномовних форумах.//

Теж знайомо :(
На україномовних, переважно, про "нацiЙональну" iдею. Або вже зовсiм просте: "де тут знайти роботу прибиральником?"

Тому й хочеться, щоб й українською було щось цiкаве...

[lanthilda.livejournal.com]

да, я пару разів заходила на кілька україномовних форумів. вразилась популярністю теми, в кого українськіша кров, українськіший бог, ще там щось українськіше... і такою убогістю потягнуло... ущербностью, я б навіть сказала. і забила я на все це дивитись. скучно бо :)

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Навело мене це на ось якi думки: http://vent-de-la-mer.livejournal.com/193580.html

Це справдi якись нездоровий комплекс. Здається, вiн зменшується потрохи - все бiльше тих, хто пише українською про поезiю, подорожi, пиво i "як я провiв лiто"...

До речi, в мене ось давно вже iдея: чи не створити український аналог http://world.lib.ru/ ?