Про філософські плоди імігрантського життя

Навіяно френдівським постом. Те, що внизу, прошу ні в якому разі не розуміти в площині "погана Україна vs чудова країна (Німеччина, США, Бразилія, і т.д.), або навпаки. 
Коли втягуюсь в такі-от дискусії, відчуваюсь сектантом, який безупинно торочить "я знаю, я теж таке думав, але ОТ ЗАРАЗ!.." і не дуже в стані красиво і логічно пояснити, чим саме зараз відрізняється від колись. Не знаю, що й до чого із світобаченням сектантів, але "глобалістичне" життя вибиває з-під мене усі мої старенькі і звичні табуретки. Як от, наприклад, „про верховенство права, яке основа економічного добробуту та передбачуваності” і „життя, про суть якого ми забуваємо в процесі прагнення до високих стандартів життя”.

( далі )