У мене логіка жіноча чи зіпсута_капіталізмом? Чи куда?

[lanthilda]

Чи, може, це у мене така мутована дислексія останніми днями?.. Уся моя логіка попадає в повний штиль: реакція на написане в людей не те, що не має нічого спільного із тим, що думаю я - вона просто десь в іншому вимірі...

Вчора. Тут Дискусія про "депресивний стиль укр ЗМІ". Як на мене, йдеться про сильне псування загального настрою і, відповідно, звикання до "у_нас_бєспрєдєл", і, відповідно, ніякого натхнення на "подолання бардака в собі" із наслідками. Але це як на мене. В коментах же стійко захищається "специфіка сьогодення", "бо у нас справді бєспрєдєл" і взагалі усі ми загадочні і непойняті. Де зв"язок між першим і другим?

Дискусія про те, як Пєнкін собі найняв "Швидку", щоб за нею їхати і не застрягати в дорожніх заторах. Тут  Вірніше, дискусія про те, який гад і пєдік Пєнкін (в подробицях), як треба стріляти таких пєдіків, олігархів і банкірів, як Швидким перестануть через пєдіків уступати дорогу, і інше бла-бла про фашистів і -істів і ще щось про монархію. Мабуть, таки не розумію "специфіки", але ж факт існування цих "послуг" встановлюють не банкіри, гроші беруть не банкіри і за кермом таких машин точно сидять не банкіри. Стріляти тоді всіх, починаючи із касира і водія. І п"яних медсестер (мама вчора розповідала, як ходила на ренген). Чи як? Причому тут пєдіки і банкіри?

Читала про ПнКорею Тут Цікаво і пізнавально, суб"єктивно як і більшість туристичних вражень. Дійшла до коментів - переважна більшість зводиться до посилання автора жити в Корею і ще дальше. По-перше, безграмотність ріже очі. По-друге, причому тут "сам_дурак_їдь_в_свою_дебільну_корею"? По-третє, якщо Тьома Лєбєдєв поливає усе какашками (хоча деколи і смішно), то це об"єктивний звіт (бо дозволяє самого себе відчувати красівим і загадочним), а саме допущення, що десь щось буває інакше і на чийсь погляд краще, "ніж у нас", викликає... щось таке. Коротше, знову не зрозуміла, про що саме йдеться у коментах, якщо в них вдуматись.

В стрічці друзів про "міністерство захисту педерастів". Тут Навіть ліньки писати...

Чи то мене на неадекватні сторінки занесло, чи то тропічна жара дістала...

Comments

[lanthilda.livejournal.com]

З Лєбєдєвим я, як раз, усе розумію: у нього свій стиль і бачення, і писання, який дуже тонко межує з пародією. Він і камерою і текстом показує (мені, принаймі) речі, на які я б ніколи не звернула уваги. І під кутом, під яким я б не подивилась. І чесно скажу, мені дуже подобаються ці його звіти :) Навіть коли я із чимось не погоджуюсь.

Інша справа, коментатори... Оцих, що відмітились в тебе, їх же не цікавить Тьомина кольоровість - вони це бачать виключно із позиції "Ну, вони (якісь туземці) і мудаки! А ми зато які класні, не то, що якісь там (корейці, скандинави, етс)". Але в Тьоми коментів нема, тому дифірамби співати "дякую, що дав можливість посамоублажатись", називаючи це "об"єктивністю", нема де. Ти ж можливості не дав, зато є де про це облегчиться. От і понесло.

Насправді, вразило мене інше. Не те, що про Корею стереотипи сильні (вони про усе сильні - я тут про Бразилію регулярно басні слухаю. Корея, просто, дуже "інакша"), і не те, що людям тяжко відмовлятись від стереотипів, щоб над чимось подумати, покрутити його, подивитись з іншої сторони. Вразила якась повністю неадекватна, на мій погляд, реакція типу "вали в свою Корею" або "ненавиджу думку про повернення в Союз". Я читала два рази, думала, може, не уловила щось... Але хіба ти хотів сказати, що треба скопіювати Корею на Україні? Чи відновити Союз у його колишньому вигляді? Я читала і бачила опис цікавої країни, часом із паралелями-порівняннями з відомою читачу реальністю. Ідеології, пропаганди, а тим більше закликів не побачила. Тому й подумала, що це, може, у мене з логічними рядами проблеми. Чи капіталісти "мозги промили"...

[kermanich.livejournal.com]

А мені сподобався цей потік свідомості широких народних мас. Навіть порівняльна динаміка лайки та подяк (староросійське "хули і хвали") демонструє, що більш вдумливі читачі сприйняли магістральну тезу звіту. Я б зформулював її так: "насправді корейський світ дещо інший, аніж нам хочуть його показати". Коменти на кшталт "афтар мудаг" лише відтінюють це приємне для мене розуміння. Бо будь-яка думка видається на їхньому тлі особливо цінною та цікавою.

Звісно, я не закликаю ані перетворювати Україну на КНДР, ані відновлювати СРСР в його останній версії. Хоча б тому, що це неможливо. Більш того, досвід КНДР, дуже цікавої країни, яку я завжди захищатиму від брехунів, вбачається мені тупіковим. Інша річ, що я також не сприймаю вульгарну антісовєтчину - і не лише тому, що є марксистом за переконанням. Скоріше тому, що, за фахом та родом діяльності, я непогано знаю соціальні реалії пострадянського життя. А отже, дуже добре розумію, скільки всього ми втратили.

Досвід Венесуели видається мені незрівнянно перспективнішим за КНДР. Я завжди спокійно писав про різні країни, а от у тамтешнвй атмосфері почувався, як дурний. Хоча у БВ теж купа проблем та негараздів - але інакше і не могло бути. Певно, це дещо схоже на Бразилію.

[lanthilda.livejournal.com]

/// Я завжди спокійно писав про різні країни, а от у тамтешнвй атмосфері почувався, як дурний.///
Чому? Читала на tiwy, не зрозуміла.

/// Хоча у БВ теж купа проблем та негараздів - але інакше і не могло бути. ///
Вихід (вибуксовування?) із того, де вони були, безболісним, мабуть, не буває. Маються на увазі ТАКІ масштаби бідності і безграмотності. Я там, правда, ще не була - друзі розповідали.

///Певно, це дещо схоже на Бразилію.///
Мабуть - поки сама не побачу, стверджувати не буду. Але все-одно шкода, що Лула виграв.

[kermanich.livejournal.com]

- Не знаю. Кажу ж, певно, справа в атмосфері. Не в туристично-латиноамериканській, а в по-справжньому революційній.

- Дійсно, це складний та суперечливий процес. Але вони вперто долають свій шлях, хоча стільки разів здавалося, що в них більше нема жодних шансів.

- Я не багато знаю про Бразилію. З тамтешніх спілкувався лише із представниками Руху безземельних селян. І я не є особливим симпатіком політикана Лули. Але мені цікаво, чи є якась реальна і, водночас, гідна альтернатива цьому хитрому вуйкові?

[lanthilda.livejournal.com]

Не знаю, наскільки гідна, але досить реальною кандидатурою був тепер на виборах Алкмін, екс-губернатор Сан-Паульського штату. На мою думку (мабуть-таки, все ще поверхневу, сформовану більше моїм оточенням, ніж власним детальним аналізом), Бразилії пасував би він зараз більше, ніж Лула. Останній у короткостроковому періоді був корисним, але вічно, грубо кажучи, роздавати гроші бідним країна не напасеться, а в Лули нема стратегічного (імхо) бачення розвитку. Алкмін ж виглядає у цьому плані глибшим. За п"ять років губернаторства найбагатшого і найважливішого (економічно) штату Бразилії отримав від людей високу оцінку. І ще - дебати Лули з Алкміном були дуже схожі на дебати Буша з Керрі по своєму стилю. Ковбой проти інтелігента (у позитивному значенні) - у способі відповідей на питання, подачі інформації і таке всяке. Словом, Алкмін був мені більше до душі. Хоча я не бразилійка, не мені це вирішувати :)

[kermanich.livejournal.com]

Ще раз зауважу, мої знання щодо Бразилії обмежені звичайними й лівими новинами, книжками Амаду, що я їх перечитав більше десятка, новою біографією Престеса, та усілякою іншою літературою, а також, світлинами споруд Німейєра. Тобто, нічого з реального життя. Але про "гроші бідним" я маю дещо іншу думку - проте, також не збираюся нав`язувати її бразилійцям.

[lanthilda.livejournal.com]

Гроші бідним - це гроші бідним, а не освіта і можливості. Дати людині гроші, якщо вона не знає що з ними робити і як їх "розмножувати" це не зовсім те, що навчити її, як це робити, а тоді дати. Ну, або як Юнус.

Але загалом це моя демагогія, бо я справді не уявляю, як правильно вести цю гігантську країну - північ країни все ще має проблеми голоду і води. І усе це по можливості тікає у мегаполіси, селиться в картонних доміках (фавелах, думаю, і в Венесуелі ти таке бачив), бідує, жебрає, заводить десятки дітей і т.д. При масштабах країни мені часом страшно. Але все-одно я б починала з освіти - виглядає, що безкоштовні державні школи (на відміну від приватних) за останні кілька років дуже понизились у рівні навчання. Якщо врахувати, що багато бідних сімей вважають, що дитині краще йти працювати, ніж до школи, то це погано.

Крім того, тут диференціація по соц.статусу сильніша, ніж расизм в Штатах. І не виглядає, щоб робились якісь зусилля по зменшенню цього "диференціалу потенціалів". Навпаки, проживання у відгороджених кондомініумах - це круто. Чим більше відгороджених, тим крутіше. Є речі, обумовлені необхідністю, а є пропагування і культивування всякого... Що теж - бомба.

Словом, гроші на проживання необхідні, звичайно, але вони необхідні також і на освіту-просвіту. І не лише бідних.