Екологічне

[lanthilda]

Змішані почуття:

1. Вичитала про спосіб, запропонований цього року нобелівським лауреатом-хіміком Paul Crutzen для боротьби із глобальним потеплінням - "запустити"  (наприклад, повітряними кулями або артилерією) у стратосферу сірку, щоб відбивала сонячне проміння. Сульфати там висять до двох років, а результати приносять уже через півроку після запуску. Спосіб позиціонується як "на крайняк". В смислі, щоб затримати агонію.

2. Мені дзвонять і просять приїхати, бо "колібрі залетіла в кухню, що тепер з нею робити, ми зразу про тебе подумали, зроби що-небудь"

3. Купила "Одісею Кусто". Виявила, що те, що колись дивилась по оготіві, було не-Одісеєю; що Жак-Ів був морським офіцером в часи Другої Світової; що вода у Середземному морі повністю замінюється раз на 90 років; що Кусто займався набагато ширшими і цікавішими дослідженнями, ніж я думала.

4. Якийсь менеджер Wal-Mart"а на семінарі розповідав, як цей гігант запроваджує еко-менеджмент - зменшує висоту магазинів для економії на кондиціонерах, зменшує пакування для товарів, парковки цементує замість асфальтує.

Comments

[molokovoz.livejournal.com]

- колібрі залетіла в кухню, що тепер з нею робити, ми зразу про тебе подумали, зроби що-небудь

оце сподобалося

[lanthilda.livejournal.com]

Наслідки захоплення Даррелом і Ко в дитинстві. Із цеї ж маразматичної серії - витягувала кажанів зі шторів в кімнаті і "рятувала" кактус.
Зате потримала колібрі в руках.

[molokovoz.livejournal.com]

Я сьогодні зареєструвався на оркуті і спробував поговорити з бразильськими українцями. Поки що безрезультатно :)

[lanthilda.livejournal.com]

Сontra spem spero :) Але, може, раптом в тебе і вийде. І, може, навіть, щось цікаве. Я свій рахунок там уже знищила.

[molokovoz.livejournal.com]

Поки що допоміг двом тіткам зрозуміти, де шукати на мапі місця, звідки походить їхня родина. На заклик спілкуватися українською наразі ніхто не відгукнувся.

[lanthilda.livejournal.com]

Якщо зі спілкування вийде щось цікаве, розповіси. У мене закінчилось натхнення на діаспори. Із бразилійських тих, із ким спілкувалась, "діаспорство" імхо дуже поверхневе. В оркуті ж зводиться взагалі до "що означає моє прізвище" і "де знаходиться це село". Думаю, що по історичних причинах - ті, хто сюди втікали під час війни, знати не хотіли більше ні про що "своє". Включно із відмовою говорити з дітьми своєю мовою. Так що ніякої, хоча б часткової, самоідентифікації глибше питання досі про прізвище не спостерігала.

[molokovoz.livejournal.com]

Цікаво, що самоідентифікація доволі чітка: у багатьох вказана країна Україна (а не Бразилія, яка мала б бути), написано, що знають українську мову, та й ім'я з прізвищем на якийся кирилиці (хоч і з помилками).

[lanthilda.livejournal.com]

поговори з ними - побачиш, про що я

[molokovoz.livejournal.com]

А! Мені написав українською чувак з Прудентополісу! Каже, що дуже радий зустріти когось з України!

[lanthilda.livejournal.com]

Слухай, так Прудентополіс це взагалі прикол :) Я туди уже давно туда хочу попасти - там 80% населення українці :) Тому у них там досі українською усі говорять. Не було з ким інтегровуватись :) І на в"їзді у місто писанка величезна :) Погугли, цікаво.

[molokovoz.livejournal.com]

Та я тобі про це місто з самого початку розповідав!

[lanthilda.livejournal.com]

:) Я забула, сорі... Я про нього розповідаю усім українцям, а мені про нього - усі бразилійці. Спробуй не забудь... :)