And we're back!
Oct. 3rd, 2010 08:44 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Не пройшло і року :)
Заодно остаточно повернулась в себе, на тиждень сховавшись у #моєму_раю і прихопивши туди
spam_do_boga. Поки вона "ваяє пост в серіях", я тут сводку новостєй з раю причеплю...

Парачі зустрів нас фестою під дощем і шаленими олодумними барабанами.

Я навіть надихнулась вставати вранці, щоб нарешті з Аміром Клінком познайомитись, але кольорова парачівська медитативність затопила мене на цілий тиждень.



Все, на що ми культурно спромоглися на міжнародному фото-фестивалі, це позирити на прищепочні (з першої фотки) і дерев"яні вуличні інсталяції (з нижньої, в якої успішно завалена перспектива - насправді, воно мало вийти як червоний квадрат, але там лазили якісь грінго турісто, і в мене не вийшло правильно прицілитись.

Решту часу блаженно дуракаваляли і пили кайпірінью.

Грали у кокосовий футбол.

Виходили в море на рожевому кораблику з по-парачівськи кольоровими подушками.

По-мажорськи обідали в Eh Laho (острівному ресторанчику в затоці)

куда нас забрали моторкою, бо кораблик треба було паркувати за скелею
Словом, у раю як у раю :)

Заодно остаточно повернулась в себе, на тиждень сховавшись у #моєму_раю і прихопивши туди
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Парачі зустрів нас фестою під дощем і шаленими олодумними барабанами.

Я навіть надихнулась вставати вранці, щоб нарешті з Аміром Клінком познайомитись, але кольорова парачівська медитативність затопила мене на цілий тиждень.



Все, на що ми культурно спромоглися на міжнародному фото-фестивалі, це позирити на прищепочні (з першої фотки) і дерев"яні вуличні інсталяції (з нижньої, в якої успішно завалена перспектива - насправді, воно мало вийти як червоний квадрат, але там лазили якісь грінго турісто, і в мене не вийшло правильно прицілитись.

Решту часу блаженно дуракаваляли і пили кайпірінью.
Грали у кокосовий футбол.

Виходили в море на рожевому кораблику з по-парачівськи кольоровими подушками.

По-мажорськи обідали в Eh Laho (острівному ресторанчику в затоці)

куда нас забрали моторкою, бо кораблик треба було паркувати за скелею

Словом, у раю як у раю :)
