Чому ж негативне явище? Усе залежить від імігрантів і їхнього відношення до своєї культури. Наприклад, цього року я в силу певних обставин, грубо кажучи, "спустила на тормозах" святкування Пасхи так, як мені звично її святкувати. Тобто, не приклалась. А у моєму оточуючому середовищі не було нікого, хто б роль паровозу взяв на себе. Це я до того, що якщо в імігрантів є культурний стрежень, нічого вони не втратять. Їхні діти теж не втратять, але будуть стояти перед вибором - бути паровозом для свого покоління чи "на тормозах", чи взагалі забути.
Те, що ти чув про Бразилію, не протилежні речі, а одночасні. 1. Так, всі мешканці Бразилії вважають себе бразилійцями. Часом додають "такого-то походження". Якщо не додають, то краще не питатись, бо буде довга історія про маму-напів-італійку-напів-японку, батька-напів-іспанця-напівфранцуза і інших гібридів із відповідним легендарним супроводом, як це все відбувалось :) Словом, переважна більшість безмежно гордиться бути бразилійцями і на буття ще кимось не претендує. Офф - зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)
2. Є. Різниця за всім. Німецько-слов"янський чистенький Південь тут навіть колись (по-моєму, навіть не одноразово) намагався відділитись від бідної африкано-латинської Півночі. На півночі я ще не була. На півдні була зовсім мало, але різниця навіть із Сан-Пауло разюча. Зовнішньо - набагато більше "наших" облич, набагато менше мулатів. Внутрішньо - культура більш закритіша, спокійніша. Паулісти кажуть, що південні бразилійці "не спілкуються по-людськи" - наприклад, не розкажуть тобі про поточні сімейні проблеми, поки будеш купувати хліб або стояти на світлофорі (це не метафора, а реальність життя :) Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать :) Таке..
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2007-04-24 05:59 pm (UTC)Те, що ти чув про Бразилію, не протилежні речі, а одночасні.
1. Так, всі мешканці Бразилії вважають себе бразилійцями. Часом додають "такого-то походження". Якщо не додають, то краще не питатись, бо буде довга історія про маму-напів-італійку-напів-японку, батька-напів-іспанця-напівфранцуза і інших гібридів із відповідним легендарним супроводом, як це все відбувалось :) Словом, переважна більшість безмежно гордиться бути бразилійцями і на буття ще кимось не претендує.
Офф - зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)
2. Є. Різниця за всім. Німецько-слов"янський чистенький Південь тут навіть колись (по-моєму, навіть не одноразово) намагався відділитись від бідної африкано-латинської Півночі. На півночі я ще не була. На півдні була зовсім мало, але різниця навіть із Сан-Пауло разюча. Зовнішньо - набагато більше "наших" облич, набагато менше мулатів. Внутрішньо - культура більш закритіша, спокійніша. Паулісти кажуть, що південні бразилійці "не спілкуються по-людськи" - наприклад, не розкажуть тобі про поточні сімейні проблеми, поки будеш купувати хліб або стояти на світлофорі (це не метафора, а реальність життя :) Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать :) Таке..
Що ж тут протилежного?