![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Pascoa Reciclavel
Враження про бразилійську Пасху сильні. Заледво пережила і увесь недільний ранок проплакала. Копіпастю власний комент, щоб не розстроюватись знову.
Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...
з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)
в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки
Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...
з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)
в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Mas é uma boa ideia, assim aproveitas conhecer o sul do Brasil, Prudentópolis talvez. Pelo que sei, no Brasil é mais ou menos barrato viajar de autocarro, único problema que pode haver são assaltos, que ocorrem nas carreiras longas.
no subject
Так що капіталізм чи соціалізм самі по собі не мають відношення до " Пасхи". Трохи прикро, що люди піддаються розмінюють суть свят на покупки-і-шоколадні-яйця. Що святкування Різдва зводиться до закупок і роздач подарунків (теж тут була на Різдво - усі чекають на північ, тоді стріляють салютами, плескають в долоні і біжать розпаковувати свої коробки. уявляєш, ніхто навіть не згадав, в "честь чого п"ємо"), а Пасхи - до роздачі шоколадних яєць.
Ще більше прикро, що я розслабилась і дозволила себе занурити в оце все. Правильно ти кажеш - моє життя це моє життя, а всі -ізми - вай сі ф... :) (згадала, як бразилійці казали про французів в під час кубку світу: liberte, igualite - vai se fuder :))
Словом, мораль сей басни такова, що своє життя робимо своїми руками, і як каже мій батько, твій найбільший ворог це ти сама :) Тільки от мені, видно, треба, щоб по голові каток проїхався, щоб до мене це дійшло :)
no subject
essa foi boa, vou ter que lembrar!
Do resto, entendo a sua inquetação, este consumismo estupido também me chateia, mas eu entendo que é o preço de viver em liberdade, ou ovos de chocolate, ou salário de 120 rublos e ir de férias à Criméia ou então se és mesmo muito importante a RDA...
no subject
та от я не впевнена, що шоколадні яйця - це ціна свободи... по-моєму, це нас так привчили думати. бо якщо замислитись поглибше, то що спільного?.. не бачу.
no subject
piroso - mais parecido galimiy, mas é uma palavra completamente normal, não é nenum calão. portugês de portugal
ovos = democracia
"Democracia é uma merda, mas a humanidade não criou nada melhor..." algo parecido, W. Cherchil...
no subject
про демократію. а чому ти думаєш, що вільне волевиявлення (тобто, свобода думати, аналізувати й приймати рішення) має щось спільного із віренням рекламам про те, що Пасха - це насправді коли треба яйцями обмінюватись, а зовсім ніяке не святкування Воскресіння?
no subject
anu...
Re: anu...
mas era bon
mas era bon - pero era bon
oto durak...
Re: anu...
bom - bon..
Re: anu...
Re: anu...
Re: anu...
Re: anu...
todi takyj serial po TV jshov :)
Re: anu...
Re: anu...
Re: anu...
no subject
no subject
no subject
no subject
ми в Пердізес живем (недалеко від шопінгу Уест Плаза). давайте я вас до подруги-українки (з Кіровограда) на день народження наступного тижня запрошу :)? у неї теж скоро бейбік буде, так що усім буде цікаво :) не кажучи вже про радісно :) пиши на natalia_p @ inbox.ru
no subject
Хоча дехто з молоді всеж-таки заходить у ці дні до церкви - на месу у неділю. Це вже краще, ніж нічого...
no subject
Бачив би ти, з яким задоволенням вони згадують моє весілля, бо там "було стільки традицій!" :) Коли мені вельон знімали і хустку в"язали, то збіглись дивитись усі 300 гостей, а горілу_сосну крутили 3 рази, поки перетанцювала із усіма кандидатками на мій вельон :))
no subject
До тепер чомусь вірив у "південноамериканський міф" - таке собі папурі з Жоржі Амаду, Маркеса, Варгаса Льоса та "Ізаури". Тобто у достатньо специфічну культуру - мікс між середньовічною португальською та елементами індіанською та африканської.
Тож, виходить, що реальність виявляється значно менш романтичною?
А ти весілля святкувала у Бразилії?
no subject
Весілля - так, тут. Нічим українське весілля не нагадує. Зате невловимо нагадує Пасху, про яку писала вище :)
no subject
Взагалі, чув дві абсолютно протилежні речі про Бразилію:
1. Всі мешканці країни (включаючи іммігрантів другого покоління) вважають себе бразильцями - і всі інші сприймають їх саме так. На відміну, скажімо, від Канади, де є "італійці", "українці", "китайці", "греки", "гаїтяни", які ніколи не бачили своїх "історичних батьківщин".
2. Є колосальна різниця між Півднем і Північу - за населенням, за культурою, за економікою, за світоглядом; тобто, постає питання, чи це та саме країна?
Що б ти сказала з цього приводу?
no subject
Те, що ти чув про Бразилію, не протилежні речі, а одночасні.
1. Так, всі мешканці Бразилії вважають себе бразилійцями. Часом додають "такого-то походження". Якщо не додають, то краще не питатись, бо буде довга історія про маму-напів-італійку-напів-японку, батька-напів-іспанця-напівфранцуза і інших гібридів із відповідним легендарним супроводом, як це все відбувалось :) Словом, переважна більшість безмежно гордиться бути бразилійцями і на буття ще кимось не претендує.
Офф - зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)
2. Є. Різниця за всім. Німецько-слов"янський чистенький Південь тут навіть колись (по-моєму, навіть не одноразово) намагався відділитись від бідної африкано-латинської Півночі. На півночі я ще не була. На півдні була зовсім мало, але різниця навіть із Сан-Пауло разюча. Зовнішньо - набагато більше "наших" облич, набагато менше мулатів. Внутрішньо - культура більш закритіша, спокійніша. Паулісти кажуть, що південні бразилійці "не спілкуються по-людськи" - наприклад, не розкажуть тобі про поточні сімейні проблеми, поки будеш купувати хліб або стояти на світлофорі (це не метафора, а реальність життя :) Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать :) Таке..
Що ж тут протилежного?
no subject
Ну, я мав на увазі, власне, інтеграцію до культури країни, у якій оселилися новоприбулі. Бо з того, що ти мені розповіла, виходить, що на півночі існує своя унікальна культура (ну, звісно - люди там вже кілька сотен років), а у Сан Пауло майже ніяких традицій немає, бо всі майже новоприбулі (пару поколінь від сили) - італійську культуру забули, а місцеву не сприйняли. Ось я і подумав: якби один окремо взятий італієць (чи хай навіть одна італійська родина) оселився на Сальвадорщині - то він же ж, мабуть, інтегрувався у тамтешню культуру, а для другого покоління вона свала б своєю, рідною... Виходить, вся справа у кількості іммігрантів?
//зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)//
Ага)) Я тут якось у автобусі бачив хлопця, що читав Мао Цзе Дуна у французькому перекладі. Не здивуюся, якщо завтра такий ось інтелектуал буде комусь доводити, що "Культурна Революція" - це світле майбутня людства. :(
//Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать//
Нагадує Францію: південні кажуть за північних, що вони "тільки за роботу й думають", а якщо скажеш їм "Бонжур!" - дивляться як на ненормального; а північні кажуть, що південні - "як американці": посміхаються тобі ніби найкращі друзі, а за хвилину забувають. Але при цьому і ті і інші пам*ятають, що всі вони - перш за все - французи.
Ми тут з дружиною днями дивилися "Central do Brasil", порівнювали з "Bosa nova" і в нас виникло запитання - знов-таки, щодо бразильської ідентичності. Ось якщо північний та підвенний бразилець зустрічаються, чи сприймають вони один одного як співвічизників? Чи рахує, припустимо, "ріо-гранде-дель-селець" польсько німецького походження сальвадорця афро-португальського походження більш-менш своїм? А навпаки?
До речі, щодо "Central do Brasil": наскільки життя, що показане у фільмі, відповідає дійсності? І чи правда, що стільки неписьменних?
no subject
Це, що нижче, це моє бачення історії і його культури, так що як істину не сприймай :) Може, колись зміню думку.
Так от. 2 роки тому паулісти святкували день народження міста - 450 років :) Вікі каже, що в ієзуїти заснували тут село в 1554 і, очевидно, займались навертанням тупі-гуарані (індіанців) на путь істінний. В 17-18 століттях тут бродили бандейранчес (експлорери) в пошуках золота і інших дорогоцінностей. Офіційно Сан-Пауло стало містом в 1711 і спеціалізувалось на експорті кави. Тобто, місту хоч і 450 років, але ще 300 років тому тут працювали монахи і бандейранчес, в основному. Що за культура тут панувала, уявити досить легко. Лише з 1881 сюди повалила величезна хвиля імігрантів - з Італії і Японії (найбільша японська діаспора саме тут живе), щоб працювати на кавових плантаціях. На початку 20-го століття кавова справа заглохла, бо впали ціни на світовому ринку, і почалась індустріалізація СП.
Я на ці 450-років-СП була на виставці фотографій старого Сан-Пауло: 100 років тому місто виглядало типово-європейським і дуже "культурним", крім того, що було найбагатшим і найосвіченішим районом Бразилії. Але за останні 50 років населення зросло від 6 мільйонів до 20, наповнилось не стільки імігрантами з-за кордону (біженців від війни), скільки бідняками з півночі разом з наліпленими ними фавелами і т.д.
Словом, мені це усе виглядає, що через те, що "довгої" культурної традиції тут не було (усього якісь 150 років), зате ріст і мікс населення за цей час відбувся гігантський, місцева культура вийшла поверхневою, імхо. Думаю, що багаті і т.зв. елітні родини СП ще тримаються своїх коренів (хоча не знаю, не стикалась), а усе решта розмилося і змилося. Бачила лише дві "стійкі" культури - євреї і японці. У них свої райони (найбагатший район СП - єврейський) і звичаї, які, виглядає, тримаються сильніше.
//Але при цьому і ті і інші пам*ятають, що всі вони - перш за все - французи//
Бразилійці теж. Вони гонять один на одного, але ніколи не скажуть на іншого, що він менш-бразилієць або несправжній бразилієць. І ще ніколи не бачила жодного, що б соромився чи не признавався у своєму громадянстві. Правда, пообзивати якого-небудь чорного нордестіном (синонім грабіжника, бідняка) це частенько трапляється. Хоча і не приветствуется суспільством, на щастя.
//Ми тут з дружиною днями дивилися "Central do Brasil", порівнювали з "Bosa nova" і в нас виникло запитання - знов-таки, щодо бразильської ідентичності. Ось якщо північний та підвенний бразилець зустрічаються, чи сприймають вони один одного як співвічизників? Чи рахує, припустимо, "ріо-гранде-дель-селець" польсько німецького походження сальвадорця афро-португальського походження більш-менш своїм? А навпаки?//
Central do Brasil я ще не дивилась, давно збираюсь. Просто травмувалась Cidade de Deus і не хочу бачити додаткової бразилійської реальності (це друге реальне і досі актуальне). Якщо північний і південний зустрічаються в Європі чи Штатах, вони однозначно сприймають один одного як співвітчизників. Може бути лише одне виключення - якщо вони із дууууже різних соціальних прошарків. Тут багаті бідних і навпаки дуже погано сприймають.
Неписьменних - да, багато, щоб не сказати гірше...
no subject
no subject
no subject
no subject
Сан-Пауло і Ріо, як мегаполіси, стоять окремо. Тобто, не південні чи північні - просто паулісти чи каріоки. При цьому, Сан Пауло все-таки "багатший і працьовитіший", а Ріо кримінальніший (зараз взагалі практично у стані громадянської війни) і неорганізованіший. Тенденція полюсів все-таки є.
Дивно, до речі, із цими полюсами. В нашій півкулі теж якось так - чим вище на північ, тим вищий добробут і внутрішня організація країни, чим більше вниз, тим більше бардака і бідності. Ну, узагальнюючи...
no subject
no subject
пе.се. вибач за вторгення! надіюсь, ти не проти)
no subject