![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Pascoa Reciclavel
Враження про бразилійську Пасху сильні. Заледво пережила і увесь недільний ранок проплакала. Копіпастю власний комент, щоб не розстроюватись знову.
Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...
з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)
в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки
Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...
з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)
в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки
no subject
no subject
anu...
no subject
no subject
no subject
Re: anu...
mas era bon
mas era bon - pero era bon
oto durak...
Re: anu...
bom - bon..
Re: anu...
no subject
Re: anu...
Re: anu...
Re: anu...
todi takyj serial po TV jshov :)
no subject
no subject
Mas é uma boa ideia, assim aproveitas conhecer o sul do Brasil, Prudentópolis talvez. Pelo que sei, no Brasil é mais ou menos barrato viajar de autocarro, único problema que pode haver são assaltos, que ocorrem nas carreiras longas.
Re: anu...
no subject
no subject
Так що капіталізм чи соціалізм самі по собі не мають відношення до " Пасхи". Трохи прикро, що люди піддаються розмінюють суть свят на покупки-і-шоколадні-яйця. Що святкування Різдва зводиться до закупок і роздач подарунків (теж тут була на Різдво - усі чекають на північ, тоді стріляють салютами, плескають в долоні і біжать розпаковувати свої коробки. уявляєш, ніхто навіть не згадав, в "честь чого п"ємо"), а Пасхи - до роздачі шоколадних яєць.
Ще більше прикро, що я розслабилась і дозволила себе занурити в оце все. Правильно ти кажеш - моє життя це моє життя, а всі -ізми - вай сі ф... :) (згадала, як бразилійці казали про французів в під час кубку світу: liberte, igualite - vai se fuder :))
Словом, мораль сей басни такова, що своє життя робимо своїми руками, і як каже мій батько, твій найбільший ворог це ти сама :) Тільки от мені, видно, треба, щоб по голові каток проїхався, щоб до мене це дійшло :)
Re: anu...
no subject
essa foi boa, vou ter que lembrar!
Do resto, entendo a sua inquetação, este consumismo estupido também me chateia, mas eu entendo que é o preço de viver em liberdade, ou ovos de chocolate, ou salário de 120 rublos e ir de férias à Criméia ou então se és mesmo muito importante a RDA...
no subject
та от я не впевнена, що шоколадні яйця - це ціна свободи... по-моєму, це нас так привчили думати. бо якщо замислитись поглибше, то що спільного?.. не бачу.
no subject
piroso - mais parecido galimiy, mas é uma palavra completamente normal, não é nenum calão. portugês de portugal
ovos = democracia
"Democracia é uma merda, mas a humanidade não criou nada melhor..." algo parecido, W. Cherchil...
no subject
про демократію. а чому ти думаєш, що вільне волевиявлення (тобто, свобода думати, аналізувати й приймати рішення) має щось спільного із віренням рекламам про те, що Пасха - це насправді коли треба яйцями обмінюватись, а зовсім ніяке не святкування Воскресіння?
no subject
Re: anu...
no subject
no subject
ми в Пердізес живем (недалеко від шопінгу Уест Плаза). давайте я вас до подруги-українки (з Кіровограда) на день народження наступного тижня запрошу :)? у неї теж скоро бейбік буде, так що усім буде цікаво :) не кажучи вже про радісно :) пиши на natalia_p @ inbox.ru
no subject
Хоча дехто з молоді всеж-таки заходить у ці дні до церкви - на месу у неділю. Це вже краще, ніж нічого...
no subject
Бачив би ти, з яким задоволенням вони згадують моє весілля, бо там "було стільки традицій!" :) Коли мені вельон знімали і хустку в"язали, то збіглись дивитись усі 300 гостей, а горілу_сосну крутили 3 рази, поки перетанцювала із усіма кандидатками на мій вельон :))
no subject
До тепер чомусь вірив у "південноамериканський міф" - таке собі папурі з Жоржі Амаду, Маркеса, Варгаса Льоса та "Ізаури". Тобто у достатньо специфічну культуру - мікс між середньовічною португальською та елементами індіанською та африканської.
Тож, виходить, що реальність виявляється значно менш романтичною?
А ти весілля святкувала у Бразилії?
no subject
Весілля - так, тут. Нічим українське весілля не нагадує. Зате невловимо нагадує Пасху, про яку писала вище :)
no subject
Взагалі, чув дві абсолютно протилежні речі про Бразилію:
1. Всі мешканці країни (включаючи іммігрантів другого покоління) вважають себе бразильцями - і всі інші сприймають їх саме так. На відміну, скажімо, від Канади, де є "італійці", "українці", "китайці", "греки", "гаїтяни", які ніколи не бачили своїх "історичних батьківщин".
2. Є колосальна різниця між Півднем і Північу - за населенням, за культурою, за економікою, за світоглядом; тобто, постає питання, чи це та саме країна?
Що б ти сказала з цього приводу?
no subject
Те, що ти чув про Бразилію, не протилежні речі, а одночасні.
1. Так, всі мешканці Бразилії вважають себе бразилійцями. Часом додають "такого-то походження". Якщо не додають, то краще не питатись, бо буде довга історія про маму-напів-італійку-напів-японку, батька-напів-іспанця-напівфранцуза і інших гібридів із відповідним легендарним супроводом, як це все відбувалось :) Словом, переважна більшість безмежно гордиться бути бразилійцями і на буття ще кимось не претендує.
Офф - зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)
2. Є. Різниця за всім. Німецько-слов"янський чистенький Південь тут навіть колись (по-моєму, навіть не одноразово) намагався відділитись від бідної африкано-латинської Півночі. На півночі я ще не була. На півдні була зовсім мало, але різниця навіть із Сан-Пауло разюча. Зовнішньо - набагато більше "наших" облич, набагато менше мулатів. Внутрішньо - культура більш закритіша, спокійніша. Паулісти кажуть, що південні бразилійці "не спілкуються по-людськи" - наприклад, не розкажуть тобі про поточні сімейні проблеми, поки будеш купувати хліб або стояти на світлофорі (це не метафора, а реальність життя :) Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать :) Таке..
Що ж тут протилежного?
no subject
Ну, я мав на увазі, власне, інтеграцію до культури країни, у якій оселилися новоприбулі. Бо з того, що ти мені розповіла, виходить, що на півночі існує своя унікальна культура (ну, звісно - люди там вже кілька сотен років), а у Сан Пауло майже ніяких традицій немає, бо всі майже новоприбулі (пару поколінь від сили) - італійську культуру забули, а місцеву не сприйняли. Ось я і подумав: якби один окремо взятий італієць (чи хай навіть одна італійська родина) оселився на Сальвадорщині - то він же ж, мабуть, інтегрувався у тамтешню культуру, а для другого покоління вона свала б своєю, рідною... Виходить, вся справа у кількості іммігрантів?
//зато зустрічались мені персонажі, які ніколи не виїжджаючи з Бразилії, мені доказували, що совковий комунізм - це зовсім не те, що я думаю, а те, що думають вони. Але це уже із іншої парафії :)//
Ага)) Я тут якось у автобусі бачив хлопця, що читав Мао Цзе Дуна у французькому перекладі. Не здивуюся, якщо завтра такий ось інтелектуал буде комусь доводити, що "Культурна Революція" - це світле майбутня людства. :(
//Північні кажуть про пауліст, що Сан-Пауло - це мурашник, де всі думають тільки про роботу і цілий час кудась біжать//
Нагадує Францію: південні кажуть за північних, що вони "тільки за роботу й думають", а якщо скажеш їм "Бонжур!" - дивляться як на ненормального; а північні кажуть, що південні - "як американці": посміхаються тобі ніби найкращі друзі, а за хвилину забувають. Але при цьому і ті і інші пам*ятають, що всі вони - перш за все - французи.
Ми тут з дружиною днями дивилися "Central do Brasil", порівнювали з "Bosa nova" і в нас виникло запитання - знов-таки, щодо бразильської ідентичності. Ось якщо північний та підвенний бразилець зустрічаються, чи сприймають вони один одного як співвічизників? Чи рахує, припустимо, "ріо-гранде-дель-селець" польсько німецького походження сальвадорця афро-португальського походження більш-менш своїм? А навпаки?
До речі, щодо "Central do Brasil": наскільки життя, що показане у фільмі, відповідає дійсності? І чи правда, що стільки неписьменних?
no subject
пе.се. вибач за вторгення! надіюсь, ти не проти)
no subject
no subject
Це, що нижче, це моє бачення історії і його культури, так що як істину не сприймай :) Може, колись зміню думку.
Так от. 2 роки тому паулісти святкували день народження міста - 450 років :) Вікі каже, що в ієзуїти заснували тут село в 1554 і, очевидно, займались навертанням тупі-гуарані (індіанців) на путь істінний. В 17-18 століттях тут бродили бандейранчес (експлорери) в пошуках золота і інших дорогоцінностей. Офіційно Сан-Пауло стало містом в 1711 і спеціалізувалось на експорті кави. Тобто, місту хоч і 450 років, але ще 300 років тому тут працювали монахи і бандейранчес, в основному. Що за культура тут панувала, уявити досить легко. Лише з 1881 сюди повалила величезна хвиля імігрантів - з Італії і Японії (найбільша японська діаспора саме тут живе), щоб працювати на кавових плантаціях. На початку 20-го століття кавова справа заглохла, бо впали ціни на світовому ринку, і почалась індустріалізація СП.
Я на ці 450-років-СП була на виставці фотографій старого Сан-Пауло: 100 років тому місто виглядало типово-європейським і дуже "культурним", крім того, що було найбагатшим і найосвіченішим районом Бразилії. Але за останні 50 років населення зросло від 6 мільйонів до 20, наповнилось не стільки імігрантами з-за кордону (біженців від війни), скільки бідняками з півночі разом з наліпленими ними фавелами і т.д.
Словом, мені це усе виглядає, що через те, що "довгої" культурної традиції тут не було (усього якісь 150 років), зате ріст і мікс населення за цей час відбувся гігантський, місцева культура вийшла поверхневою, імхо. Думаю, що багаті і т.зв. елітні родини СП ще тримаються своїх коренів (хоча не знаю, не стикалась), а усе решта розмилося і змилося. Бачила лише дві "стійкі" культури - євреї і японці. У них свої райони (найбагатший район СП - єврейський) і звичаї, які, виглядає, тримаються сильніше.
//Але при цьому і ті і інші пам*ятають, що всі вони - перш за все - французи//
Бразилійці теж. Вони гонять один на одного, але ніколи не скажуть на іншого, що він менш-бразилієць або несправжній бразилієць. І ще ніколи не бачила жодного, що б соромився чи не признавався у своєму громадянстві. Правда, пообзивати якого-небудь чорного нордестіном (синонім грабіжника, бідняка) це частенько трапляється. Хоча і не приветствуется суспільством, на щастя.
//Ми тут з дружиною днями дивилися "Central do Brasil", порівнювали з "Bosa nova" і в нас виникло запитання - знов-таки, щодо бразильської ідентичності. Ось якщо північний та підвенний бразилець зустрічаються, чи сприймають вони один одного як співвічизників? Чи рахує, припустимо, "ріо-гранде-дель-селець" польсько німецького походження сальвадорця афро-португальського походження більш-менш своїм? А навпаки?//
Central do Brasil я ще не дивилась, давно збираюсь. Просто травмувалась Cidade de Deus і не хочу бачити додаткової бразилійської реальності (це друге реальне і досі актуальне). Якщо північний і південний зустрічаються в Європі чи Штатах, вони однозначно сприймають один одного як співвітчизників. Може бути лише одне виключення - якщо вони із дууууже різних соціальних прошарків. Тут багаті бідних і навпаки дуже погано сприймають.
Неписьменних - да, багато, щоб не сказати гірше...
no subject
no subject
no subject
no subject
Сан-Пауло і Ріо, як мегаполіси, стоять окремо. Тобто, не південні чи північні - просто паулісти чи каріоки. При цьому, Сан Пауло все-таки "багатший і працьовитіший", а Ріо кримінальніший (зараз взагалі практично у стані громадянської війни) і неорганізованіший. Тенденція полюсів все-таки є.
Дивно, до речі, із цими полюсами. В нашій півкулі теж якось так - чим вище на північ, тим вищий добробут і внутрішня організація країни, чим більше вниз, тим більше бардака і бідності. Ну, узагальнюючи...
no subject