![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
У мене логіка жіноча чи зіпсута_капіталізмом? Чи куда?
Чи, може, це у мене така мутована дислексія останніми днями?.. Уся моя логіка попадає в повний штиль: реакція на написане в людей не те, що не має нічого спільного із тим, що думаю я - вона просто десь в іншому вимірі...
Вчора. Тут Дискусія про "депресивний стиль укр ЗМІ". Як на мене, йдеться про сильне псування загального настрою і, відповідно, звикання до "у_нас_бєспрєдєл", і, відповідно, ніякого натхнення на "подолання бардака в собі" із наслідками. Але це як на мене. В коментах же стійко захищається "специфіка сьогодення", "бо у нас справді бєспрєдєл" і взагалі усі ми загадочні і непойняті. Де зв"язок між першим і другим?
Дискусія про те, як Пєнкін собі найняв "Швидку", щоб за нею їхати і не застрягати в дорожніх заторах. Тут Вірніше, дискусія про те, який гад і пєдік Пєнкін (в подробицях), як треба стріляти таких пєдіків, олігархів і банкірів, як Швидким перестануть через пєдіків уступати дорогу, і інше бла-бла про фашистів і -істів і ще щось про монархію. Мабуть, таки не розумію "специфіки", але ж факт існування цих "послуг" встановлюють не банкіри, гроші беруть не банкіри і за кермом таких машин точно сидять не банкіри. Стріляти тоді всіх, починаючи із касира і водія. І п"яних медсестер (мама вчора розповідала, як ходила на ренген). Чи як? Причому тут пєдіки і банкіри?
Читала про ПнКорею Тут Цікаво і пізнавально, суб"єктивно як і більшість туристичних вражень. Дійшла до коментів - переважна більшість зводиться до посилання автора жити в Корею і ще дальше. По-перше, безграмотність ріже очі. По-друге, причому тут "сам_дурак_їдь_в_свою_дебільну_корею"? По-третє, якщо Тьома Лєбєдєв поливає усе какашками (хоча деколи і смішно), то це об"єктивний звіт (бо дозволяє самого себе відчувати красівим і загадочним), а саме допущення, що десь щось буває інакше і на чийсь погляд краще, "ніж у нас", викликає... щось таке. Коротше, знову не зрозуміла, про що саме йдеться у коментах, якщо в них вдуматись.
В стрічці друзів про "міністерство захисту педерастів". Тут Навіть ліньки писати...
Чи то мене на неадекватні сторінки занесло, чи то тропічна жара дістала...
Вчора. Тут Дискусія про "депресивний стиль укр ЗМІ". Як на мене, йдеться про сильне псування загального настрою і, відповідно, звикання до "у_нас_бєспрєдєл", і, відповідно, ніякого натхнення на "подолання бардака в собі" із наслідками. Але це як на мене. В коментах же стійко захищається "специфіка сьогодення", "бо у нас справді бєспрєдєл" і взагалі усі ми загадочні і непойняті. Де зв"язок між першим і другим?
Дискусія про те, як Пєнкін собі найняв "Швидку", щоб за нею їхати і не застрягати в дорожніх заторах. Тут Вірніше, дискусія про те, який гад і пєдік Пєнкін (в подробицях), як треба стріляти таких пєдіків, олігархів і банкірів, як Швидким перестануть через пєдіків уступати дорогу, і інше бла-бла про фашистів і -істів і ще щось про монархію. Мабуть, таки не розумію "специфіки", але ж факт існування цих "послуг" встановлюють не банкіри, гроші беруть не банкіри і за кермом таких машин точно сидять не банкіри. Стріляти тоді всіх, починаючи із касира і водія. І п"яних медсестер (мама вчора розповідала, як ходила на ренген). Чи як? Причому тут пєдіки і банкіри?
Читала про ПнКорею Тут Цікаво і пізнавально, суб"єктивно як і більшість туристичних вражень. Дійшла до коментів - переважна більшість зводиться до посилання автора жити в Корею і ще дальше. По-перше, безграмотність ріже очі. По-друге, причому тут "сам_дурак_їдь_в_свою_дебільну_корею"? По-третє, якщо Тьома Лєбєдєв поливає усе какашками (хоча деколи і смішно), то це об"єктивний звіт (бо дозволяє самого себе відчувати красівим і загадочним), а саме допущення, що десь щось буває інакше і на чийсь погляд краще, "ніж у нас", викликає... щось таке. Коротше, знову не зрозуміла, про що саме йдеться у коментах, якщо в них вдуматись.
В стрічці друзів про "міністерство захисту педерастів". Тут Навіть ліньки писати...
Чи то мене на неадекватні сторінки занесло, чи то тропічна жара дістала...
no subject
no subject
Некто назвал одной из возможных причин такого стиля "специфику сегодняшней действительности". Автор сказал, что никакой специфики нет, т.к. у каждой страны свои проблемы, в большинстве всоем не похожие на проблемы других. И эта "специфика" - не отмазка для кормления зрителей-читателей так вот поданными новостями.
Так вот, дальше (то, что я не поняла) пошли комменты о том, как в Украине плохо (власть, медицина, етс) и о том, что эту-вот загадочную специфику из-за бугра не понять. Я лично из-за бугра не поняла, зачем доказывать право на существование этой вещи, если разговор имхо совсем не о том, "насколько и как именно в Украине плохо", а том, что надо думать перед тем, как давать такие названия статьям, ибо этот "негативный заряд" и вовсе отбивает вдохновение что-то изменять в лучшую сторону.
2. Там и пост, и обсуждение на русском. О том, какой гад и педик Пенкин, как надо таких отстреливать вместе с банкирами и олигархами, о том, что Скорым перестанут уступать дорогу через таких пенкиных, и другие бла-бла о фашистах и монархии (даже святой отец приложился). Не понимаю я, кто допускает, берет деньги и беспосредственно возит пенкиных - банкиры-олигархи или "простые обыватели", которые собираются их отстреливать? И почему не начинать с этих кассиров и водителей? Или например, из пьяных в рабочее время медсестер (мама делилась вчера опытом хождения на рентген)? Какие логические (!) цепочки приводят к педикам и фашистам?
3. Тоже и пост, и обсуждение на русском. Не поняла, почему реакцией стали отсылания автора в Корею и дальше. Кроме безграмотности, впечатлилась, как можно кричать, что рассказы Лебедева объективны (большинство комментаторов их видит плоскими, в измерении "мы хорошие - они дебилы") и противоставлять им этот рассказ как пропаганду и идеологию?.. Т.е. связи текста с большинством комментов не увидела. Ну, там неудовлетворенное желание посамоублажаться за счет "забитых муравейных" корейцев увидела, конечно. Но связи - нет.
4. Грязь. Писать не буду :)
no subject
зы. каждому хочется слово вставить?
no subject
В цьому сенсі, КНДР дивним чином нагадала мені Чечню. Перші враження від цієї країни теж зазвичай вражають своєю невідповідністю до загальноприйнятих міфологічних стандартів.
no subject
Інша справа, коментатори... Оцих, що відмітились в тебе, їх же не цікавить Тьомина кольоровість - вони це бачать виключно із позиції "Ну, вони (якісь туземці) і мудаки! А ми зато які класні, не то, що якісь там (корейці, скандинави, етс)". Але в Тьоми коментів нема, тому дифірамби співати "дякую, що дав можливість посамоублажатись", називаючи це "об"єктивністю", нема де. Ти ж можливості не дав, зато є де про це облегчиться. От і понесло.
Насправді, вразило мене інше. Не те, що про Корею стереотипи сильні (вони про усе сильні - я тут про Бразилію регулярно басні слухаю. Корея, просто, дуже "інакша"), і не те, що людям тяжко відмовлятись від стереотипів, щоб над чимось подумати, покрутити його, подивитись з іншої сторони. Вразила якась повністю неадекватна, на мій погляд, реакція типу "вали в свою Корею" або "ненавиджу думку про повернення в Союз". Я читала два рази, думала, може, не уловила щось... Але хіба ти хотів сказати, що треба скопіювати Корею на Україні? Чи відновити Союз у його колишньому вигляді? Я читала і бачила опис цікавої країни, часом із паралелями-порівняннями з відомою читачу реальністю. Ідеології, пропаганди, а тим більше закликів не побачила. Тому й подумала, що це, може, у мене з логічними рядами проблеми. Чи капіталісти "мозги промили"...
no subject
Звісно, я не закликаю ані перетворювати Україну на КНДР, ані відновлювати СРСР в його останній версії. Хоча б тому, що це неможливо. Більш того, досвід КНДР, дуже цікавої країни, яку я завжди захищатиму від брехунів, вбачається мені тупіковим. Інша річ, що я також не сприймаю вульгарну антісовєтчину - і не лише тому, що є марксистом за переконанням. Скоріше тому, що, за фахом та родом діяльності, я непогано знаю соціальні реалії пострадянського життя. А отже, дуже добре розумію, скільки всього ми втратили.
Досвід Венесуели видається мені незрівнянно перспективнішим за КНДР. Я завжди спокійно писав про різні країни, а от у тамтешнвй атмосфері почувався, як дурний. Хоча у БВ теж купа проблем та негараздів - але інакше і не могло бути. Певно, це дещо схоже на Бразилію.
no subject
Чому? Читала на tiwy, не зрозуміла.
/// Хоча у БВ теж купа проблем та негараздів - але інакше і не могло бути. ///
Вихід (вибуксовування?) із того, де вони були, безболісним, мабуть, не буває. Маються на увазі ТАКІ масштаби бідності і безграмотності. Я там, правда, ще не була - друзі розповідали.
///Певно, це дещо схоже на Бразилію.///
Мабуть - поки сама не побачу, стверджувати не буду. Але все-одно шкода, що Лула виграв.
no subject
- Дійсно, це складний та суперечливий процес. Але вони вперто долають свій шлях, хоча стільки разів здавалося, що в них більше нема жодних шансів.
- Я не багато знаю про Бразилію. З тамтешніх спілкувався лише із представниками Руху безземельних селян. І я не є особливим симпатіком політикана Лули. Але мені цікаво, чи є якась реальна і, водночас, гідна альтернатива цьому хитрому вуйкові?
no subject
no subject
no subject
Але загалом це моя демагогія, бо я справді не уявляю, як правильно вести цю гігантську країну - північ країни все ще має проблеми голоду і води. І усе це по можливості тікає у мегаполіси, селиться в картонних доміках (фавелах, думаю, і в Венесуелі ти таке бачив), бідує, жебрає, заводить десятки дітей і т.д. При масштабах країни мені часом страшно. Але все-одно я б починала з освіти - виглядає, що безкоштовні державні школи (на відміну від приватних) за останні кілька років дуже понизились у рівні навчання. Якщо врахувати, що багато бідних сімей вважають, що дитині краще йти працювати, ніж до школи, то це погано.
Крім того, тут диференціація по соц.статусу сильніша, ніж расизм в Штатах. І не виглядає, щоб робились якісь зусилля по зменшенню цього "диференціалу потенціалів". Навпаки, проживання у відгороджених кондомініумах - це круто. Чим більше відгороджених, тим крутіше. Є речі, обумовлені необхідністю, а є пропагування і культивування всякого... Що теж - бомба.
Словом, гроші на проживання необхідні, звичайно, але вони необхідні також і на освіту-просвіту. І не лише бідних.
no subject
Зв’язок у тому, що навіть у дискусії про депресію люди вставляють депресивні словосполучення. Я це відмітив. ...Депресія дуже глибоко, це проблема, яка втім лікується. Потрібно лише українцям зрозуміти, що ця проблема існує.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Гадаю, якщо ми закриємо очі на справжнє становище в Україні, це тільки погіршить й без того невтішні справи.
Є такий птах - страус. Чули?
no subject
Хіба нема здорових дітей? Є стільки-то хворих (так, багато).
Думаю, йдеться не про закривання очей, а саме про розвинення чутливості людей до інформації. "У нас погано" - це не інформація, нічого конкретного у собі не несе, зато призвичаює людей не реагувати на болісні речі. "Та що там ваші 100 тис. дітей бездомних - у нас же погано, нема здорових дітей взагалі (махнули рукою)". Хіба не саме це викликає закривання очей і зневіру?
Ти коли писав про комуналку-склеп, ти ж не казав "у нас всі люди в бардаку живуть, і все у нас погано", а давав конкретну і цілеспрямовану інформацію. На яку тяжко закрити очі. І яка відповідає на питання "що", "хто", "чому" і "як". А не додає негативного спаму (=неконструктивізму) в голови людей.
Це я так думаю. А присяга ця мені, чесно кажучи, не дуже... Достатньо просто думати, що говориш і чого хочеш добитися. Наприклад, що планується довести до свідомості людей, кажучи, що у нас нема здорових дітей?.. І інше питання - для чого?
no subject
ну от і я про фермерів писав не як "у нас все погано", а як про "фермери мають проблему, яка може бути вирішена, і вирішення може бути вживано як приклад позитиву".
no subject
no subject
Така от репліка.
no subject
no subject
1. Якщо маєш якісь матеріали про кореляцію задоволення життям (щастя, недепресивного мислення), будь-ласка, дай адресу. Мені досі теоретично відомо наступне:
- (http://en.wikipedia.org/wiki/Happy_Planet_Index) Там про index of human well-being and environmental impact. Розписано, що як і звідки. Однією із трьох змінних є суб"єктивне задоволення життям. У першій десятці - країни Центр.Америки.
- (http://rating.rbc.ru/article.shtml?2006/07/12/26337377) Оцінка щасливості країн. Перша Венесуела, друга Нігерія і т.д.
+ можу додати із особистого досвіду: принаймі, в Бразилії, де люди живуть, по-перше, у перманентній кримінальній небезпеці, по-друге, це країна Третього світу як не як, я досі не побачила, як практично впливає побутовий рівень на депресивність мислення. В Німеччині зі всіх сторін чула слово "стрес" і бачила кислі фізіономії (більшість).
2. Тепер подивись на побудову фрази: покращилось життя - чиє? покращилось що саме у житті? Якби цьому підлеглому сказати "виріс ВВП" і "ринок насичився товарами", то він би це трактував як "виріс ВВП" і "ринок насичився товарами". Йому ж сказали "покращилось життя" - усе, решта пішло мимо кассы, бо у нього життя не покращилось. Так само сказали "всі діти хворі" - усе, далі цифри не цікавлять.
Йдеться не про брехання, що все добре, а про реальне висвітлення ситуації. І ще - спробуй включити похоронний марш або якусь трагічну пісню, і після того піди на співбесіду по роботі...
no subject
* * *
Пдлеглий ще тоді визнав, що "ВВП міг зрости" і ринок й справді "міг насичитися товарами", просто для задоволення рівнем його особистого життя це ніяк не вплинуло. Просто та людина оцінювала свій рівень по масштабах свого власного (невлаштованого) побуту, а не у масштабах макроекономіки.