Entry tags:
Про людей
Була в гостях. Діду з бабою по 85 років. Дід повністю юзерно володіє комп"ютером, веде якісь дискусії в оркуті, монтує свої власноручно зняті відео і дуже добре вміє користуватись гуглом (виявляється, дуже багато із моїх знайомих не вміють правильно знаходити в неті, що треба). Баба показувала фотки з останньої рибалки (2 тижні тому) і хвалилась здоровенною вланоруч зловленою рибою. За кавою розповідали, де є цікаві кемпінги і що там можна робити.
З однією старшою бразилійською єврейкою (яка єдина серед знайомих аборигенів варить собі каву туркою, а не падає в обморок, що каву готують не лише заливаючи паперовий фільтр гарячою водою і тримаючи ці помиї в термосі цілий день) балакали про що смачного можна з"їсти. Зайшла мова про пельмені, які мені тут засихають у процесі ліплення. Каже "подзвони одній моїй знайомій, вона знає". Дзвоню (при всій нелюбові до телефонних розмов із незнайомими побалакати люблю - чомусь завжди страшно цікаво виходить). З португальської переходимо на російську. І така в неї милозвучна та російська, і так напрочуд мило і спокійно вона розмовляє, що війнуло чомусь "Сибирским цирюльником". Часто чула, що це попса, кітч і всяке таке, але ото дореволюційне життя із піанінами, чаями і дачами мені таке ностальгічно-близьке (по невідомих причинах, до речі), що насолоджуюсь самим процесом хоча би дивлення усього цього (буржуйське щиросердне визнання :). Так от. Побалакали ми на кулінарні теми, і я, вмираючи від цікавості, таки спиталась, хто та як. Народилась в Росії. Приїхала сюди в 49 році. Художниця, досі дає приватні уроки акварелі. Таке... Прийдеться таки напроситись в гості.
***
З однією старшою бразилійською єврейкою (яка єдина серед знайомих аборигенів варить собі каву туркою, а не падає в обморок, що каву готують не лише заливаючи паперовий фільтр гарячою водою і тримаючи ці помиї в термосі цілий день) балакали про що смачного можна з"їсти. Зайшла мова про пельмені, які мені тут засихають у процесі ліплення. Каже "подзвони одній моїй знайомій, вона знає". Дзвоню (при всій нелюбові до телефонних розмов із незнайомими побалакати люблю - чомусь завжди страшно цікаво виходить). З португальської переходимо на російську. І така в неї милозвучна та російська, і так напрочуд мило і спокійно вона розмовляє, що війнуло чомусь "Сибирским цирюльником". Часто чула, що це попса, кітч і всяке таке, але ото дореволюційне життя із піанінами, чаями і дачами мені таке ностальгічно-близьке (по невідомих причинах, до речі), що насолоджуюсь самим процесом хоча би дивлення усього цього (буржуйське щиросердне визнання :). Так от. Побалакали ми на кулінарні теми, і я, вмираючи від цікавості, таки спиталась, хто та як. Народилась в Росії. Приїхала сюди в 49 році. Художниця, досі дає приватні уроки акварелі. Таке... Прийдеться таки напроситись в гості.
no subject
(no subject)
(no subject)
no subject
(no subject)
(no subject)
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
може досить просто мукою посипати?
(no subject)
(no subject)
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
а цу меня знакомая - японо-бразилианка (знаете, наверное, японцев в Бразилию высылали), а занимается тем, что преподает в Америке испанский
(no subject)
no subject
офф
Re: офф