Караул

[lanthilda]

Спілкувалась я тут вчора з одним сурінамським консулом, черменом лісо-"добувної" компанії з китайським капіталом, зарестрованої на гонг-конгській біржі, із кількома сотнями тисяч гектарів лісів у Монголії, Росії і Бразилії. Бразилієць із польським прізвищем із єврейської громади Сан-Пауло. Акцент мій він ідентифікував на першій хвилині розмови і радісно повідомив, що його бабця з Києва. Що вона була дуже крута, закінчила київський універ буквально перед революцією і вільно говорила 9-ма мовами.
Кажу, а російську чи українську розумієш? Каже, ні. Я тільки знаю одну пісню, яку нам бабця співала. І веселенько так: упапабиласабакаонєйолюбіл... Каже, що, знаєш таке? Я сидю, очима хлопаю, кажу, ну да, знаю. А він моєму колезі: видно, й досі бабці своїм дітям цю пісню співають, он бач майже через сто років вона теж знає...

Comments

[lanthilda.livejournal.com]

Мо', ти мене відфрендила :))?

Бачила про Вольфрама, понастальгувала за Вигодою. Мені колись Вольфрам дав кілька фоток страрезних із тої залізниці, моя бабуля в вечора з лупою сиділа, своїх друзів вишукувала. Таки познаходила повно знайомого народу :)

[spam-do-boga.livejournal.com]

ясно)

[spam-do-boga.livejournal.com]

прикльно. я маю той диск зі старими архівними фотками. при зустрічі колись дам тобі копію. ага, і разом з книжкою Чапая. яка вже скоро рік як у мене)

[lanthilda.livejournal.com]

та мені ті фотки з людьми і поїздами, вопшем, ні до чого. це моя бабулька там жила. для мене вони жодної цінності не мають :) а гори місцеві я із закритими очима пам"ятаю :)