![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Про парашути, письменність, каву і рабство
Вчора виявилось, що серед моїх місцевих знайомих є 60-річна тьотка, яка недавно скочила з парашутом і 80-річна бабця, яка неписьменна. Ще ніколи не зустрічалась із такими "варіаціями" людей, тому було страшенно дивно їх відкрити серед відносно близьких знайомих.
Про першу: крім того, що вона вільно балакає англійською (що мене дуже тішило на початку бразілійської епопеї) на цікаві теми, вчора вона додатково виросла в моїх очах: 1) з приводу парашуту, 2) вона єдина із відомих мені бразилійців, хто не лише знає, що таке кава* по-турецьки, а й готує її вдома, 3) дала мені телефон своєї російсько-угорсько-німецько-єврейської подруги, щоб я проконсультувалась, як робити тісто для вареників в бразилійських реаліях (засихає на 5-му зліпленому варенику).
* (про те, як бразилійці готують каву)
Бразилійці страшно гордяться своєю кавою. Міф про чудесність бразилійської кави і справді стійкий. Перші дні у Бразилії понаєхавші впадають у звиклий ступор - коли рушаться міфи, у які вірив усе життя, воно й справді якось не віриться... (ну, там приблизно як легенда про Анди і Кордільєри із шкільної географії). Якщо лаконічно, то те, що купують представники середнього і нижче-середнього класу, як на мій смак - вугілля із певним запахом кави. Бразилійці, крім того, що просто кавою гордяться, вони ще й гордяться "сильністю" (концентрованістю) своєї кави. Чим перепаленіше-чорніша кава і чим більше її насипається для приготування, тим вона "сильніша" - і, значить, "краща". Оскільки заварку із вугілля пити проблемно, туди насипають цукру - чим більше, тим "краще". Процес приготування тут виглядає так: беруть термос, ставлять на нього лійку з паперовим фільтром, насипають майже цілий фільтр кавового вугілля і заливають це окропом. Потім засипають багато цукру. П"ють це-з-термоса довго, і якщо воно таки нарешті застигне, розігрівають у мікрохвильовці. Процес розвалення міфу для мене був жахливо гірким (п"ю каву без цукру, або із дуже малою його к-стю) і потворним (як кавоманці-естету для мене присутність при процесі приготування була ножем в серце).
Ага, про цукор. Усі солодощі тут страшенно солодкі - теж діє принцип "чим солодше - тим краще". Звичайно, що за домінуючим смаком цукру ще щось уловити практично неможливо.
Усе це, звичайно, не означає, що тут нема доброї кави (таки знайшла - та, яка іде на експорт і продається, логічно, в дорогих магазинах) чи добрих солодощів. Але чомусь здається, що міф про добру каву має базуватись на популярно-щоденному рівні, а не на дорогих магазинах.
Про неписьменність (неграмотність? безграмотність?). Ніколи не знала, що існує поняття функціональної безграмотності. Це коли знаєш букви і можеш їх скласти до купи, але що усе це означає, поняття не маєш. Наприклад, це як я читаю на кечуа :) Кілька знайомих слів, в результаті взагалі нічого не ясно, хоча вимовити написане можу добре. Так от. Виявилось, що в Бразилії зовсім неписьменних 8%. А функціонально неписьменних... 76% Теоретично знала, що таке буває - виявилось, що усе це буває довкола мене. І довкола мене ходять люди, які не вміють прочитати інструкцію до скороварки. Вчора, як дізналась, що дона Августа, в якої частенько буваю вдома, не вміє читати, прозріла. Раптом іншими очима подивилась на понатикані по місту банери про "альфабетизацію" і "експрес-проходження курсу початкової школи із виданням сертифікату". Треба сходити в пункти альфабетизації, подивитись, як вони знаходять і залучають до навчання неписьменних людей...
Ще вчора була річниця відміни рабства - у 1888.
Про першу: крім того, що вона вільно балакає англійською (що мене дуже тішило на початку бразілійської епопеї) на цікаві теми, вчора вона додатково виросла в моїх очах: 1) з приводу парашуту, 2) вона єдина із відомих мені бразилійців, хто не лише знає, що таке кава* по-турецьки, а й готує її вдома, 3) дала мені телефон своєї російсько-угорсько-німецько-єврейської подруги, щоб я проконсультувалась, як робити тісто для вареників в бразилійських реаліях (засихає на 5-му зліпленому варенику).
* (про те, як бразилійці готують каву)
Бразилійці страшно гордяться своєю кавою. Міф про чудесність бразилійської кави і справді стійкий. Перші дні у Бразилії понаєхавші впадають у звиклий ступор - коли рушаться міфи, у які вірив усе життя, воно й справді якось не віриться... (ну, там приблизно як легенда про Анди і Кордільєри із шкільної географії). Якщо лаконічно, то те, що купують представники середнього і нижче-середнього класу, як на мій смак - вугілля із певним запахом кави. Бразилійці, крім того, що просто кавою гордяться, вони ще й гордяться "сильністю" (концентрованістю) своєї кави. Чим перепаленіше-чорніша кава і чим більше її насипається для приготування, тим вона "сильніша" - і, значить, "краща". Оскільки заварку із вугілля пити проблемно, туди насипають цукру - чим більше, тим "краще". Процес приготування тут виглядає так: беруть термос, ставлять на нього лійку з паперовим фільтром, насипають майже цілий фільтр кавового вугілля і заливають це окропом. Потім засипають багато цукру. П"ють це-з-термоса довго, і якщо воно таки нарешті застигне, розігрівають у мікрохвильовці. Процес розвалення міфу для мене був жахливо гірким (п"ю каву без цукру, або із дуже малою його к-стю) і потворним (як кавоманці-естету для мене присутність при процесі приготування була ножем в серце).
Ага, про цукор. Усі солодощі тут страшенно солодкі - теж діє принцип "чим солодше - тим краще". Звичайно, що за домінуючим смаком цукру ще щось уловити практично неможливо.
Усе це, звичайно, не означає, що тут нема доброї кави (таки знайшла - та, яка іде на експорт і продається, логічно, в дорогих магазинах) чи добрих солодощів. Але чомусь здається, що міф про добру каву має базуватись на популярно-щоденному рівні, а не на дорогих магазинах.
Про неписьменність (неграмотність? безграмотність?). Ніколи не знала, що існує поняття функціональної безграмотності. Це коли знаєш букви і можеш їх скласти до купи, але що усе це означає, поняття не маєш. Наприклад, це як я читаю на кечуа :) Кілька знайомих слів, в результаті взагалі нічого не ясно, хоча вимовити написане можу добре. Так от. Виявилось, що в Бразилії зовсім неписьменних 8%. А функціонально неписьменних... 76% Теоретично знала, що таке буває - виявилось, що усе це буває довкола мене. І довкола мене ходять люди, які не вміють прочитати інструкцію до скороварки. Вчора, як дізналась, що дона Августа, в якої частенько буваю вдома, не вміє читати, прозріла. Раптом іншими очима подивилась на понатикані по місту банери про "альфабетизацію" і "експрес-проходження курсу початкової школи із виданням сертифікату". Треба сходити в пункти альфабетизації, подивитись, як вони знаходять і залучають до навчання неписьменних людей...
Ще вчора була річниця відміни рабства - у 1888.
no subject
no subject
раніше, коли серед близьких друзів були еквадорські музиканти, то слова їхніх пісень
no subject
Такс, тіки що заліз до тебе у профіль, і знайшов там зацікавлення "Санскрит". А з цією мовою які стосунки?
no subject
(ну, і букви гарні :)
а що? тобі теж таке подобається?
no subject
ха, це ж найцікавіше! ось таблиця відповідників між палі (одним із пракритів - народних мов Індії часу, коли санскрит "придумали") та російською / українською:
http://dhamma.ru/paali/etimolog.htm
- а що? тобі теж таке подобається
знаю кілька сотень слів, десь мабуть півтисячи + базове розуміння граматики
так виходить, що я потрохи палі вчу.
no subject
кажуть, що в кечуа теж є санскритські слова, але про це читала на "около-научном" рівні, а сама ще не добралась
no subject
Мене нещодавно оце "індо-європейство" проперло. За найпоширенішою серед науковців "курганною гіпотезою", жили собі прото-індо-європейці там де зараз Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Ростов і Астрахань... Вірили у те, нащадками чого стали грецька та римська античні релігії, слов'янське, балтське, германське, кельтське язицтво, Веди та Авеста, та й сучасне християнство суттєвих ІЄ впливів зазнало. І вирушили рочків з 4 тисячі тому вони у мандрівку... За дві з половиною - три тисячі років дійшли до Індії, спустившись із гір сучасного Афганістану та Таджикістану.
- кажуть, що в кечуа теж є санскритські слова, але про це читала на "около-научном" рівні, а сама ще не добралась
маячня, думаю. псевдоаналогій багато бачив.
no subject
маячня, думаю - мабуть, із тієї ж уфо-серії, що і "невідома група крові інків"
no subject
no subject
no subject
може нам треба спільноту - вчити санскрит :). правда з письмом сутужно буде, ну але прийнята латинська транслітерація не найгірша ніби... Мені здається, шо з літерами набагато простіше розібратися, якщо на слух вже шось знати. А то я їх вивчила була (ну основні тобто, без подвійних-потрійних приголосних), ну а потім за якісь пару місяців більшість знов забула.
no subject
щось таке.
no subject
Сам би охоче вивчив цю мову...
no subject
Так орден Фен Юсяна все ж таки :)
no subject
А ти читаєш на кечуа? :)
no subject
no subject
no subject
no subject
В нас тут пишуть щось на кшталт: "Вміння читати, писати та рахувати відкриє вам всі шляхи". Або: "Весь світ чекає на вас. Курси такі-то"
Пам'ятаю, коли десь був поганий настрій та проблеми з роботою, думав: а чи не записатися? Так хотілося, щоб відкрилися всі дороги і щоб всі на тебе чекали! ;)
no subject
у мене знайома в New York Public Library працює - навчає людей розуміти всілякі інструкції та анкети на спеціальних курсах
про санскрит - ти мене вразила:)
no subject
чому вразила? лінгвістика цікава - стільки всього там відбито. оскільки лінгвістом буду хіба в наступному житті, то приходиться задовільняти свою existential curiosity в такий поверхневий спосіб :)
no subject
Ну, бувають такі інструкції та анкети, що й я їх не розумію ;)) Хоч на курси записуйся :)))
no subject
йде на експорт
no subject
no subject
а от вчора повернувся з Італії. ото де знають як пити каву! якщо французи зверхньо дивляться на американців з їхніми старбаксами, то італійці так само вважають французьлке експрессо водою :). особливо міцну і смачну каву роблять на півдні. спочатку шокує, але потім дуже важко відвикнути! оце сиджу в охвісі, страждаю..
no subject
думаю, що ти ті самі "сріблясті пачечки" купував, що і я :) Prima Qualitá називається :) в тому ж магазині ;)
до еспрессо я ставлюсь так собі - люблю посмакувати, новини за кавою починати. а еспрессо відразу закінчується :)
ну, і на півдні італії я ще не була :(
а старбакс - це даааа... сто разів зарікалась його не купувати, але так само, як і з іншими поганими звичками типу кока-коли чи макдональдсу - два рази на рік не втримуюсь :) після того знову зарікаюсь...
no subject
http://wikitravel.org/en/Electrical_systems
no subject
no subject