![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про народне фінансування ідей
В кількарічному дитинстві, коли для мене була актуальною проблема завчасно дізнатися про прихід мого лікаря Джуса. Тоді можна було встигнути сховатись в саду або, ще краще, в одній із гігантських шаф бабусиної комори. І коли я у тій шафі відсиджувалась, то уявляла такий пристрій, щоб непомітно прикрутити до Джуса антенку, як на радіо-машинці, і збудувати з кубіків макет Калуша, і щоб в макеті був пупсік Джуса, і щоб антенка керувала пупсіком, і щоб я знала, коли Джус підходить до Височанки, щоб встигнути втекти, не зароджуючи підозр бабулі і няньки. Дерев"яна версія джіпіеса, набачена у просторі варіантів.
Потім я, навчившись читати і поглинувши чи не всі книжки Даррела, під горіхом у тому ж Калуші розробляла в голові акціонерну модель зоопарку - щоб не як Даррел, писати листи і просити пожервувань у Траст у кінці своїх книжок (які, в основному, для цього і писались), а знайти багато-багато людей, які би давали зовсім по-трошки грошей, але зато могли приходити в зоопарк коли хотіли, "мали" кожен свою тваринку і мали би фотки і значки із цею своєю тваринкою і могли всім хвастатись. П"ятнадцять років потому в німецьких зоопарках я виявила, що мої ідеї з ефіру воплотились ще навіть до того, як я їх звідти виловила...
Три тижні тому, на четвертій кайпіріньї однієї дощової ночі в Парачі ми з
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif){kind=small}
has_ka випадково узнали, що, виявляється, десь у Бразіляндії є якась така непонятна система, за якою можна дуже заздалегідь попросити пожертвувань на якийсь концерт від потенційних фанатів, і якщо назбирається достатньо грошей, то цей концерт можна зробити, а "акціонерам" видати ВІП-квитки і ще якихось "значків" як подяку. І ми взялися за п"яту кайпірінью і плани, як ми зробимо концерт Перкалаби в Ріо :)І от зараз читаю якісь новини, а там crownfunding. Думаю, що за таке нове слово бразилійці знову в грінгів потирили. Дивлюсь далі - а це про втілену версію мого акціонерного зоопарку і парачівські кайпірування. Виявляється, в Бразилії народне фінансування уже працює, а цього року запустилось ще п"ять нових платформ.
"Старий" називається "Хочемо". Він і є тою пречудесною системою привезти в Бразіляндію чийсь концерт. Вони уже зробили п"ять штук - наприклад, для LCD System"а народне фінансування виглядало отак. Квадратики - це "акції", які треба було продати. У гру також включились спонсори і купули блоки квадратиків. А так виглядає процес продавання квадратиків із обмеженою кількістю днів, у які треба вкластись (якщо не вкластись, то гроші віддаються і шоу відміняється).
Ще знайшла дві працюючі платформи і одну зовсім новеньку. Ця остання зветься "Юрмою", і хоч вона поки що навіть не працює, виглядає мені потенційно найцікавішою - візуально і засновниками (один навіть мій френд, який тут робив Балкан-фест із моїм любимим Гудзьом). Але назад до зоопарків :) Дивіться, на що народ просить і у що вкладає своє фінансування:
Приз глядацьких (=моїх) і "акціонерських" (зібрав на 32% грошей, ніж просили, хоч ще є один день до закінчення терміну) симпатій - Поліфонічне Сан-Пауло. Дві студентки-журналістки своєю дипломною зробили поліфонічну карту Сан-Пауло: як гугл-меп наповнений місцями із фотками чи відео, так їхня мапа буде наповнена звуками. Наповнювати її зможуть і користувачі теж. Гроші дівчатка попросили для програміста. Значками будуть листівки ("бо листівка це така річ, яку наче і сильно не чекаєш, зато потім їй страшно радієш"), значки, футболки і персоналізований плей-ліст звуків, а для особливо щедрих (200+ баксів) допомога у постановці міні-запису про якусь історію або ідею, якою вони хотіли поділитись. Про проект (португальською, але візуально цікаво) - жж не дозволяє поставити відео, тому по лінку.
Ще на Катарсі встигли назбирати на свої ідеї народних грошей двоє музикантів-джазистів, яких запросили презентувати твори одного із найвідоміших браз. композиторів у Берліні і Цюриху, і їм бракувало грошей на дорогу; танцюристи по мотивах Тарантіно - їм бракувало грошей заплатити світло- і звукорежисерам на їхньому три-денному Палп Денс шоу; журналісту, який протягом року житиме в 12 вибраних містах світу, щоб дізнатись, як їм вдалось зробити "місто для людей" і привезти ці історії в Сан-Пауло із його багато-годинними заторами і смогами; програмісту, якому бракувало грошей, щоб змонтувати і запустити сайт "Допоможи журналісту" (ідея твіттеро-народжена, але дуже узручнена - журналісти можуть давати запити про пошук тем і людей із можливістю анонімно обмінюватись інформацією); і групі митців, які організували "Ескізівку" - тут можна прийти зі своєю дизайнерською ідеєю, і якщо ця група її одобрить, отримаєш гроші, щоб цю ідею реалізувати (ну, там новий штамп для футболок намалювати і видрукувати), і Ескізівка повісить його у себе на сайті і у своїх магазинах, так що подивишся, як виглядають твої ідеї в матерії і ще й трохи заробиш.
Приз моїх акціонерських симпатій отримав "Ілюстрований Бортовий Журнал" - дівчинка-ілюстраторка із місцевої Півночі мріє приїхати на Юпікс (щорічний фестиваль інтернетної культури, який тут в Сан-Пауло проходить), вона ніколи не подорожувала сама і ніколи не була в Сан-Пауло. Ідея - намалювати бортовий журнал усіх своїх вражень під час подорожі - знов по лінку.
Значком мені буде доступ до її мальованих волпейперів, підписана листівка з подякою і дві ексклюзивні картинки :)
no subject
no subject
Лізина графіка уже, мабуть, почала асоціюватись в жж із Бразіляндією через мою аватарку :) треба було чайок твоїх тут на березі сфоткати теж :)
no subject