lanthilda: (Default)
lanthilda ([personal profile] lanthilda) wrote2007-05-14 03:45 pm

Про парашути, письменність, каву і рабство

Вчора виявилось, що серед моїх місцевих знайомих є 60-річна тьотка, яка недавно скочила з парашутом і 80-річна бабця, яка неписьменна. Ще ніколи не зустрічалась із такими "варіаціями" людей, тому було страшенно дивно їх відкрити серед відносно близьких знайомих.

Про першу: крім того, що вона вільно балакає англійською (що мене дуже тішило на початку бразілійської епопеї) на цікаві теми, вчора вона додатково виросла в моїх очах: 1) з приводу парашуту, 2) вона єдина із відомих мені бразилійців, хто не лише знає, що таке кава* по-турецьки, а й готує її вдома, 3) дала мені телефон своєї російсько-угорсько-німецько-єврейської подруги, щоб я проконсультувалась, як робити тісто для вареників в бразилійських реаліях (засихає на 5-му зліпленому варенику).

* (про те, як бразилійці готують каву)
Бразилійці страшно гордяться своєю кавою. Міф про чудесність бразилійської кави і справді стійкий. Перші дні у Бразилії понаєхавші впадають у звиклий ступор - коли рушаться міфи, у які вірив усе життя, воно й справді якось не віриться... (ну, там приблизно як легенда про Анди і Кордільєри із шкільної географії). Якщо лаконічно, то те, що купують представники середнього і нижче-середнього класу, як на мій смак - вугілля із певним запахом кави. Бразилійці, крім того, що просто кавою гордяться, вони ще й гордяться "сильністю" (концентрованістю) своєї кави. Чим перепаленіше-чорніша кава і чим більше її насипається для приготування, тим вона "сильніша" - і, значить, "краща".  Оскільки заварку із вугілля пити проблемно, туди насипають цукру - чим більше, тим "краще". Процес приготування тут виглядає так: беруть термос, ставлять на нього лійку з паперовим фільтром, насипають майже цілий фільтр кавового вугілля і заливають це окропом. Потім засипають багато цукру. П"ють це-з-термоса довго, і якщо воно таки нарешті застигне, розігрівають у мікрохвильовці. Процес розвалення міфу для мене був жахливо гірким (п"ю каву без цукру, або із дуже малою його к-стю) і потворним (як кавоманці-естету для мене присутність при процесі приготування була ножем в серце).

Ага, про цукор. Усі солодощі тут страшенно солодкі - теж діє принцип "чим солодше - тим краще". Звичайно, що за домінуючим смаком цукру ще щось уловити практично неможливо.

Усе це, звичайно, не означає, що тут нема доброї кави (таки знайшла - та, яка іде на експорт і продається, логічно, в дорогих магазинах) чи добрих солодощів. Але чомусь здається, що міф про добру каву має базуватись на популярно-щоденному рівні, а не на дорогих магазинах.

Про неписьменність (неграмотність? безграмотність?). Ніколи не знала, що існує поняття функціональної безграмотності. Це коли знаєш букви і можеш їх скласти до купи, але що усе це означає, поняття не маєш. Наприклад, це як я читаю на кечуа :) Кілька знайомих слів, в результаті взагалі нічого не ясно, хоча вимовити написане можу добре. Так от. Виявилось, що в Бразилії зовсім неписьменних 8%. А функціонально неписьменних... 76% Теоретично знала, що таке буває - виявилось, що усе це буває довкола мене. І довкола мене ходять люди, які не вміють прочитати інструкцію до скороварки. Вчора, як дізналась, що дона Августа, в якої частенько буваю вдома, не вміє читати, прозріла. Раптом іншими очима подивилась на понатикані по місту банери про "альфабетизацію" і "експрес-проходження курсу початкової школи із виданням сертифікату".  Треба сходити в пункти альфабетизації, подивитись, як вони знаходять і залучають до навчання неписьменних людей...

Ще вчора була річниця відміни рабства -  у 1888.

[identity profile] molokovoz.livejournal.com 2007-05-14 08:09 pm (UTC)(link)
Ой, а що ти читаєш на кечуа?

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-14 08:17 pm (UTC)(link)
останнім часом лише Curso de Quechua :)
раніше, коли серед близьких друзів були еквадорські музиканти, то слова їхніх пісень

[identity profile] molokovoz.livejournal.com 2007-05-14 08:55 pm (UTC)(link)
а я знаю одну фразу: ама манча, ноко інка! :) ну і ще кілька термінів на кечуа і аймара.
Такс, тіки що заліз до тебе у профіль, і знайшов там зацікавлення "Санскрит". А з цією мовою які стосунки?

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-14 09:01 pm (UTC)(link)
пробую освоїти, тяжко - points of reference нема з іншими мовами. справді дуже б хотіла нею хоч на юзерському рівні оволодіти.
(ну, і букви гарні :)

а що? тобі теж таке подобається?

[identity profile] molokovoz.livejournal.com 2007-05-14 09:10 pm (UTC)(link)
- пробую освоїти, тяжко - points of reference нема з іншими мовами

ха, це ж найцікавіше! ось таблиця відповідників між палі (одним із пракритів - народних мов Індії часу, коли санскрит "придумали") та російською / українською:
http://dhamma.ru/paali/etimolog.htm

- а що? тобі теж таке подобається

знаю кілька сотень слів, десь мабуть півтисячи + базове розуміння граматики
так виходить, що я потрохи палі вчу.

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-14 09:40 pm (UTC)(link)
про найцікавіше - саме із цих і споріднених причин зацікавилась санскритом.
кажуть, що в кечуа теж є санскритські слова, але про це читала на "около-научном" рівні, а сама ще не добралась

[identity profile] molokovoz.livejournal.com 2007-05-14 09:57 pm (UTC)(link)

Мене нещодавно оце "індо-європейство" проперло. За найпоширенішою серед науковців "курганною гіпотезою", жили собі прото-індо-європейці там де зараз Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Ростов і Астрахань... Вірили у те, нащадками чого стали грецька та римська античні релігії, слов'янське, балтське, германське, кельтське язицтво, Веди та Авеста, та й сучасне християнство суттєвих ІЄ впливів зазнало. І вирушили рочків з 4 тисячі тому вони у мандрівку... За дві з половиною - три тисячі років дійшли до Індії, спустившись із гір сучасного Афганістану та Таджикістану.

- кажуть, що в кечуа теж є санскритські слова, але про це читала на "около-научном" рівні, а сама ще не добралась

маячня, думаю. псевдоаналогій багато бачив.

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-15 10:59 am (UTC)(link)
ага, цікаво. мені батько розповідав цю гіпотезу в деталях :)

маячня, думаю - мабуть, із тієї ж уфо-серії, що і "невідома група крові інків"

[identity profile] candrika.livejournal.com 2007-05-14 10:35 pm (UTC)(link)
оба... а я якось пропустила санскрит в твоїх зацікавленнях... мені теж воно подобається - я навіть десь 4 місяці ходила на заняття, але потім кинула, бо темп був зашвидкий мені... потрохи забуваю, що навчилася :)

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-14 10:39 pm (UTC)(link)
я з книжкою пробую. поки що в голові не тримається. мабуть тому, що на звук не чую, попугайська натура в пам"ять таке не пропускає :(

[identity profile] candrika.livejournal.com 2007-05-15 01:16 am (UTC)(link)
ну та, на звук було б цікавіше :). тіко проблема така, шо коли на звук чуєш, то ніц не розумієш, бо "слішкам многа нот" :). А якшо з письма починати - то ше гірше, бо поки з тим деванагарі роздуплишся :). Ну і всі ці їхні сандгі, чи як їх там - теж подарунок добрий собі - шо на звук, шо на письмі :).

може нам треба спільноту - вчити санскрит :). правда з письмом сутужно буде, ну але прийнята латинська транслітерація не найгірша ніби... Мені здається, шо з літерами набагато простіше розібратися, якщо на слух вже шось знати. А то я їх вивчила була (ну основні тобто, без подвійних-потрійних приголосних), ну а потім за якісь пару місяців більшість знов забула.

[identity profile] lanthilda.livejournal.com 2007-05-15 10:48 am (UTC)(link)
можна. тільки тоді треба придумати якусь систему, що туда постити, бо просто лінки на інші ресурси - трата часу (є рос.ком"юниті із морем лінків). наприклад, зробити кілька тегів (граматика, слова, етс) і постити, щоб разом вчитись. без усяких йог і мантр. ну, хіба лінгвістично цікаві можна :)

щось таке.

[identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com 2007-05-14 08:55 pm (UTC)(link)
Ха, не прочитавши твоє запитання, запитав те саме))
Сам би охоче вивчив цю мову...

[identity profile] molokovoz.livejournal.com 2007-05-14 08:57 pm (UTC)(link)
Не те саме :)
Так орден Фен Юсяна все ж таки :)