Про топоніміку, сир і краєвиди

Бразилійська топоніміка базується в своїй переважній більшості на індіанських назвах (в основному, на тупí  - наприклад, один із сан-паульських аеропортів, де постійні затримки через погодні умови, зветься Кумбіка = низький туман), в переважній меншості на іменах когось/чогось святого, як Святий Хрест (Санта Круз), а решта має всякі романтичні назви типу:  столиця штату Основних Шахт (Мінас Жераіс) зветься Гарним Краєвидом (Бело Орізонте), а столиця штату Великої Південної Ріки (Ріо Гранде до Сул) - Веселим Портом (Порто Алегре).

Тільки що вернулась із Плоского Каменю (Ітапева), найбіднішого району святопавлівського штату. Тудою спочатку возили золото, потім копали шахти, потім пасли молочних корів, а тепер на тому, що лишилось від землі, вирощують кукурудзи і пшеницю, а на горбах і горах сосни на папір.

Індіанців, казали мені, від такої селяві не лишилось зовсім. Тим не менше, я полізла в якісь хащі за метеликом і знайшла маленьке чудо. Вірніше, два. Рибалили.


Старше продовжило переховуватись, менше вийшло покрасуватись :)



( портрет і краєвиди )