мені з жестами легше. усе під контролем. лижі на асфальті від того, що деякі жести з іншої культури мені набагато органічніші в певних ситуаціях.

з мовами біда чорна. сьогодні цілий день спостерігала, що робиться в мене в голові (процес дуже схожий на осознанные сновидения :)) задумалась про знайому людину. згадала, що треба "подивитись на руку" - виявилось, що думала португальською. сама собі позлорадствувала і переключилась на російську (?). а людина була всього лиш україномовною.

було б набагато легше жити у телепатичному світі - щоб образами і без слів. а то процесор заклинює з усім цим розмаїттям.