Опитування + ще один литдибр (звиняйте)

[lanthilda]

Давно підозрювала, що віддаю друзям (чи тим, кого за них вважаю) забагато часу, емоцій і зусиль. Ну, тобто незбалансовано багато. Воно їм не треба, а я тут зі своїми баранами... Вчора дуже болісно (і боляче) дістала бумерангом по голові. Те, що імейл прийшов не від колишнього друга, а від власного ангелика (якщо кому цікаво, він у мене Дональдом називається), дойшло тільки сьогодні. Бо такі імейли (причому, не повірите - ВЕЛИКИМИ ЧЕРВОНИМИ БУКВАМИ) приходять у найпотрібніший момент тільки від ангелів. Так що я не образилась навіть.
До чого цей ліричний вступ. Від удару бумерангом остаточно втратила зміст ЦЬОГО жж. Графоманством не страждаю, самолюбування і самоствердженням до тієї ж лампочки.  Журнали, які мене цікавлять, цілком можу читати і без актуалізації власного. Так от. Комусь із френдів ЦЕЙ журнал цікавий? Якщо так, то чим саме? І для чого (це навіть важливіше)?
Якщо не ліниво, то пліз feel free щось написати, можна навіть великими_червоними_буквами. У мене час збирати бумеранги. І галочки в річні_звіти ставити. Або хрестики. Або подумати, до чого душа лежить в наступному році.

Comments

[timejourney.livejournal.com]

Мені цікавий! Як хтось вже встиг написати, через заряд позитиву чи не у кожному пості. Велике дякую номер один!
Якщо відверто про Бразилію, то чув про неї мало, мріяти про неї, як Остап Бендер, теж не випадало, тож і цікавить мене сама по собі теж не надто сильно. АЛЕ, ставлення незнайомки Лантхільди до природньої краси, до маленьких казкових нюансів буття, до самобутності далеких племен, любов до людства, бажання триматися у контакті з іншими - все це теж легенько так, повільно і безперервно приємно гріє десь. Ще кілька "дякую"!

P.S. протягом наступних двох тижнів буду в Україні. Може перетнуться наші шляхи якось? :)

[lanthilda.livejournal.com]

я тобі там написала два стертих коменти :)