Це ж я про Сан-Пауло. Кажуть, на півночі (саме там, звідки Капітани Піску, наприклад) ця специфічна культура і проживає. Я там ще не була, тому поки що "кажуть". Сальвадор, до речі, і вважається культурною столицею Бразилії. А Сан-Пауло - це таке... Помийний споживальний центр. Звичайно, для своїх 20-ти мільйонів консумерів він може запропонувати включно добру культурну програму - усі зірки усього роблять свої шоу-концерти-виставки тут. Творчих людей тут теж багато. Але все-одно усе це дуже внутрішньо-культурно пусте. Крім того, чим менше місто, тим живіші традиції. Коли ж сюди набігло таке море різнонаціонального народу, переважна більшість якого біженці (від війни, від бідності, етс) із "травмованим" минулим, то про ніякий особливий романтизм традиційності і глибини йтися не може, імхо.

Весілля - так, тут. Нічим українське весілля не нагадує. Зате невловимо нагадує Пасху, про яку писала вище :)