Adagio. Упд: гра в Асоціації

[lanthilda]

[Error: unknown template 'video']

Comments

[afric-dymon.livejournal.com]

Зграя голодних вовків натрапляє на одинокого зайця і хоче тотого зайця з’їсти.
Заєць: поцани, не їжте мене, я вам за це скажу де стадо корів тусується, одне – однісеньке, ані постуха, ані собаків...он за тим ліском.
Вовки: да, гоніш та поцан, ну і з’їли зайця.
Аж потім вовчий “папа” каже: - “а ну, давайте провєрім, може тот заєц і не брехал”.
Прибігають туди, де заяць казав, а там дійсно купа корів без жодної охорони. Ну, завалили вони кількох тьолок, нажерлися, і вовчий “папа” каже: “давайте сюда зайца, нагрождать єго буду, не спиздєл, все точно показал.”
Вовки: ну, ми ж його з’їли.
Вовчий “папа”: как ето з’їли?!!
Вовки: ну, так, з’їли ж його одразу.
Вовчий “папа”: шо і косточок не лишилось?
Вовки: ну, чому, кілька лишилось...
Вовчий “папа”: ну, будєм ставити йому памятнік. Пишітє, а, забув, а як його звали?
Вовки: а ми, ета, нє знаєм, не спитали...
Вовчий “папа”: як ета нє спитали, підораси, я у вас зараз пєчєнь вирву, волкі пазорніє... А впрочєм, ладна, пішитє просто: “От друзєй!”

[hudzyk.livejournal.com]

пташку жалко

[peresedov.livejournal.com]

Простите, Вы меня, правда, уже отфрендили :)
Но я не могу не сказать Вам огромное спасибо за этот ролик.

Было просто чудесно его вспомнить.
Не удежался и откросспостил его для друзей: http://peresedov.livejournal.com/266584.html
Это был настоящий пасхальный подарок.