Щойно перечитав "Оголені вени Латинської Америки", класичний есей Едуардо Галеано. Він не меньш на третину стосується саме Бразилії (ця книга була там певний час заборонена). Історія жахливого використання Б.: золото, кава, какао, цукор, каучук, дешева, подекуди - рабська праця. Наразі - корисні копалини, тощо. Потворна сировинна економіка під постійним контролем іперіалістів та їх монополій. Деформований розвиток портових мегаполісів (вивіз сировини, ввезення імпортних товарів) за рахунок руїни на континентальних територіях. Диктатори-"горили" з військових хунт, бразило-аргентинська агресія проти Парагваю та жахливий геноцид його мешканців, бразильська ж агресія проти Болівії (все заради інтересів тих самих імперіалістів). Латифундисти, трудові міграції з північного сходу й сертану до тих чи інших плантацій, залежно від ринкової коньюнктури. Паралельне життя багатої меньшості у кондомініумах та бідної більшості у фавелах.

Так, тут потрібний не Лула.