lanthilda: (brasil praia)
Прийшли різдвяні корпоративні привітання для жіночої частини колективу :) Не скажу, що типові для УСІХ бразилійок, але для переважної більшості цілком відображають поточні екзистенційні проблеми :)

Screen Shot 2012-12-21 at 16.08.15

"Щоб у 2013 році наше волосся блищало, наша дупа підтягнулась, живіт пропав і кредитки стали безлімітними. Щоб нас жадали чудові й красиві мужчини, а того, хто нас недооцінив, хай шляк трафить! (нецензурний). І щоб наші суперниці розповніли!!!!"
lanthilda: (scrat)
Колеги щотижня радо шлють мені апдейти про нові маркетологічні досягення Фемену. Раз по мотивам цих же дівчат один знайомий професор взявся філософствувати зі мною на тему засобів комунікації важливих проблем суспільства сучасними методами. 

Місяць тому, правда, моя національна приналежність викликала трохи іншу асоціацію - новина про Кличка і Дерека з"явилась на першій сторінці Глобо, і колеги вболівали, мол, хай дасть перцю гаду невихованому.

Сьогодні тиждень почався імейлом із "ти її знаєш?" у сабджекті. І лінк на новину на тому ж каналі Глобо (один із найпопулярніших тут) - вчора ввечері в Ріо росіянка посварилась із працівником супермаркету ТАК, що довелось викликати поліцію. Поліцая ж вона пообзивала "мавпою" (макакою, дослівно), чинила опір і билась. "Подавала признаки п"яної". Деталі: живе в Ріо 15 (!!) років. Фейсбук каже, що насправді ця "русса" із Харкова, але, може, їх там кілька в Ріо... Затримали за расизм, неповагу до влади і спротив поліції.

Добре, що хоч я тут є, і тяжкою працею додаю Україні позитивного іміджу :)))

UPD: виправили в новинах, тепер уже не "русса", а "украньяна". Ще й в дужках уточнили: коли ми публікували цю новину, то поліція нам сказала, що затримана жінка росіянка. Але вияснилось її справжнє громадянство - це українка. Блін, навіть 15 років в Бразилії, та ще й в Ріо, совок з голови не вичистили... 
lanthilda: (peppi)
менеджер мого банківського рахунку мене називає "мій ангел". Ужас.
lanthilda: (brasil)
Спитався тут у мене один знайомий про бразилійських  травесті - чи правда, що в Бразилії багато чоловіків змінюють стать на жіночу через те що співвідношення чоловіків до жінок серед популяції більше.

Я до багатьох "інакшо-бразіляндських" речей настільки звикла, що уваги не звертаю. Вперше побачила травесті десь у перші тижні свого тут проживання. Ішла старим центром і мій поганий зір зупинився на дівчині, яка чомусь не сканувалась мною як жінка. Так я і дійшла впритул, пробуючи зрозуміти, що не так, поки не роздивилась шкіру на обличчі :) Мабуть, травесті мене перестрашився ще більше, ніж я його :) Потім звикла.
Так от. По-перше, визначення. Бразилійські травесті хірургічно змінюють "форми" і обличчя, а не "просто передягаються". Трансвестити змінюють стать повністю. 
По-друге, статистика. У Бразилії найбільше у світі саме травесті. В Сан-Пауло (уж не знаю, як рахували) близько 30 тис., в Ріо 5-6 тис.
По-третє, причини. Закон попиту і пропозиції. Плюс чоловічі мрії.
Резюмовано:
Переважна більшість травесті працює у проституції. Згідно зі всякими різними психологічними і антропологічними дослідженнями (лінк в кінці, це не я все сочиняю), попит обумовлюється (ха!) пошуком ідеальної жінки. Ідеальної не з жіночої точки зору, звичайно, а з чоловічої - якою вона повинна бути відповідно до чоловічої фантазії. Очевидно, що справжній жінці це не настільки добре відомо, як чоловікові.
Ті самі дослідження стверджують, що у травесті чоловіки шукають не просто "щось, що виглядає, як жінка", а "щось інакше".
І ще одне. Травесті, які стали транссексуалами, як правило, втрачають своїх партнерів і клієнтів.

Оригінал із цифрами тут . Бібліографія - книжка амер. антрополога, професора Нью-Йоркського універа Дона Кулика "Травесті в Бразилії - проституція, секс і культура". Дон з ними рік жив у Сальвадорі, мабуть, цікава.
lanthilda: (colbert)
Виявляється, аргентинська Dios Salve a la Reina (God Save the Queen, там на сайті є їхнє аудіо) вважається одним із найкращих каверів Королеви. Ну, і "місією" своєю вважають tribute to Queen.
Дуже страшно йти. Але як тільки почула по радіо, що вони в Сан-Пауло, відразу купила білети. Ясно, що до Фредді цей Пабло не дотягне, але дуже вже хочеться хоч якось доторкнутись до Королеви. На форумах читала дуже задоволені враження. І музиканти місцеві казали, що "хароше". Ех... В четвер спробую.
Ніколи би не подумала, що щось таке мене може заставити сильно переживати. А от переживаю.
lanthilda: (brasil)
Зараз надворі пора року, коли Сар-Пауло найгарніший. А найгарніший він (воно?), коли порожній. Тобто, в карнавал. Паулісти втікають із міста (я вже колись писала про феномен під назвою viajar, подорожувати тобто - найтиповіше проводження продовжених вихідних паулістами, коли сідається в машину і рулиться або на пляжі, або в маленькі містечка, або в гори), і всюди тихо-спокійно, вранці майже не видно смогу, не чути гуркоту і гальм навіжених мотобоїв (хлопці на мотоциклах, які розвозять пошту-документи-піццу-ітд), ніхто не кричить з вікон "ГООООЛ!!!!!", не вламується в метро... Пречудесне місто, словом.

Так от про карнавал. Про це свято плоті, екск"юзімуа, минулого року писала. Нічого нового не додам, бо досі на самбодромі не була, а в Сальвадор, на жаль, цього року не попаду (у столиці Баійї, кажуть, найживіший карнавал, а все, що мене цікавить в карнавалі, це етнографічність). Зате написали, проілюстрували і прокоментували двоє френдів:
[profile] marynakb карнавал в Курічібі і карнавал в Сан-Пауло - частина1 і частина2
[profile] brasileiro_ru  тут і тут (сприйняття карнавалу дуже схоже на моє - це ніби пояснення, чого мені ліниво самій писати :)

Інджой!
lanthilda: (peppi)
Підходжу до автобусної зупинки, а там усі чоловік 30 нервуються, заглядають на дорогу і підсвистують. По шестиполосній дорозі між машинами бігає спаніелька і махає хвостиком. Самій млосно стало, але під машини за ним не полізла. Собак якимось чудом перебіг дорогу назад. Де його і зцапали ті, хто був найближче. Коротше, зловила його за шкірку і пробую на руки взяти, щоб мінімальними покусами обійтись, заодно соображаю, як це явитись зараз додому із перестрашеним спаніелем, коли треба коробки на завтрашній переїзд допаковувати. Усе це я додумати не встигла, бо відразу підбіг якийсь дядько і поміг собака нейтралізувати. Одночасно зупинилась машина із якоюсь сеньйорою, яка сказала, що вона бідно-щасливого спаніеля забере, бо у її сестри є зоомагазин поблизу, може, господар туди прийде. Усе це відбувалось під щасливі "дякуватибогу" автобусочекачів, переважна більшість яких відразу збіглась помагати рятувати дурного собака :)

Зайшла в автобус, а там шум, гам і молодий регіт. Думаю, інтересно, а тут кого рятують? Підлітки з екскурсії повертались і, користуючись свободою, кричали в вікна перехожим всякі дурниці, залицялись до дівчат в автобусі і всяке таке. Ну, думаю, зараз почнуть балакати старші жіночки, які діти неправильні пішли. Ан нет. Жіночки почали обговорювати із щирими усмішками, як прикольно живеться, коли молодий :) Можна кричати дурниці в вікна і не думати, як платити рахунки :))

Із цього всього йшла додому із перманентною усмішкою, на яку мені всі зустрічні відповідали тим самим і вітались :))
lanthilda: (Default)
Вчора була в обновленому любимому книжковому. До і так пречудової атмосфери з кількома внутрішніми кафе додався дракончик :) Дракончик великий, повний подушок, і в ньому можна валятись :) І навіть спати, що кілька людей успішно робили. Внизу фотки, які знайшла в неті. Дракончик маленький, але роздивитись можна.



lanthilda: (Default)
[Error: unknown template video]
lanthilda: (Default)
Просто чудова пара :) Захоплює буквально кожен їх виступ (там по лінках, як кому теж сподобалось)
[Error: unknown template video]

[Error: unknown template video]
lanthilda: (brasil)

Про карнавал раніше не писала, бо байдужа як до самого карнавалу, так і до Ріо (в якому толком і не була). Оце [profile] afric_dymon озадачив, що я думаю про статтю.  Писана вона православним священиком, який живе в Ріо („нецензурований” оригінал із кількома додатковими абзацами лежить на Радонежі).

lanthilda: (peppi)
в інтерв"ю одної американки, яка живе "на 2 доми" (один тут, інший в Каліфорнії) знайшла фразу, яка дуже влучно характеризує те, що я ніяк не могла точно оформити словами, а саме різницю у дружніх відносинах між бразилійцями і не-бразилійцями (принаймі, американцями, українцями і німцями, хоча, думаю, європейцями загалом):

The difference in friendship. When you met a Brazilian they offer you 100 percent friendship at the start. As time goes on both sides subtract from the 100 percent based on shared experiences and mutual preferences. In the US when you meet you start at 0 percent friendship and very slowly build up from there if things go well.

Бразилійська дружба починається зі 100% відсотків і розвивається відніманням. Американсько-європейська - із нуля і додаванням. Що краще глобально, не знаю. Для поверхневих і "соціальних" стосунків однозначно кращий бразилійський підхід (свого роду презумпція невинності). Для глибших (близьких друзів), здається, не-бразилійський. Але для себе ще не відповіла....

упд. згадала: Боно казав, що ірландці - це такі бразилійці, які не вміють танцювати :)
lanthilda: (brasil)
Подобається мені підхід бразилійців до того, що вони називають якістю життя.

lanthilda: (Default)
Враження про бразилійську Пасху сильні. Заледво пережила і увесь недільний ранок проплакала. Копіпастю власний комент, щоб не розстроюватись знову.

Привіт із найбільшої католицької країни :) Тут у п"ятницю їдять стейки (як і в інші дні), в суботу ходять кругом церкви зі свічками (хресний хід), а тоді коли зроблять коло, священик читає проповідь, що Христос не вмер, всі кричать "Віва, Ісус!" і радісно плескають в долоні. В неділю обідають в сім"ї - те саме рис-фасоля-м"ясо, що і в усі інші дні.
поцікавилась, що це за таке святкування - мені відповіли, що Пасха тут практично не святкується ("ну, колись, напевно, святкувалась..."). Зате "традиційно" напередодні усі шарахаються по магазинах, закуповуючи шоколадні яйця і зайців, щоб дарувати одне одному і казати "щасливої Пасхи" на те, що у нас кажеться "Христос Воскрес".
Зайшла в суботу в супермаркет за батарейками, пропхалась крізь купу яйцестурбованого народу і побачила на касі девіз "Pascoa Reciclavel". Зійшло просвітлення, що усе це саме так і називається...

з.і. Pascoa Reciclavel = Recyclable Easter упд.= Пасха із втор.сировини (або яку можна пустити на переробку)

в коментах про: різницю між південною і північною Бразилією в плані культури і економіки
lanthilda: (colbert)
Вчора японець пояснював бразилійцю, що було найнеправдоподібнішим в "Останньому самураї". Романтичні стосунки між Крузом і тою жінкою. Сказав, що жодній японці би просто в голову не прийшло закохатись в-кого-попало. В смислі, їм батьки вибирають (вибирали в ті часи) наречених, і це нормально. А романтика з непонятним дядьком - це ніяка не романтика на погляд японця, а щось таке... непонятне і несерйозне :)
Ще мені казав, що його бабуля (яка тут живе давним-давно) пробувала заставити кинути його дівчину-неяпонку під загрозою харакірі. З горем і скандалами пополам вона якось це прийняла за кілька років. А от із його дядьком не бачиться і не спілкується уже 18 років по тій же причині - одружився з неяпонкою.
lanthilda: (colbert)
При всій своїй упередженості до Грузії не можу втриматись :) Дуже!
[Error: unknown template 'video']
lanthilda: (znak)
Знайомилась із парочкою москвичів. Латиносні обіймання-цілування при зустрічі чи знайомстві стали настільки природніми, що вчора "зависла". Ця парочка в Бразилії недавно, а попередня телефонна розмова лакмусувала "дистанційність" і деякі інші нац.особливості, які після довгого перебування в латинській культурі сильно відчуваються. Так що при зустрічі на фізичний ice-breaking не наважилась, знаючи про стандартне ставлення до цілуватись_лізуть_всі_підряд_панімаєш. Панічно думала, що робити. Подавати руку чомусь здалось повним ідіотизмом - усе-таки по телефону вже балакали, та й "свої" як не як. Було б це не у Бразилії, голову собі не морочила б. А так сказала "привет" і стояла в лижах на асфальті.
На щастя, прощались уже по-людськи :)
Зворотньо-культурний шок, шолі?..
lanthilda: (peppi)
Із неймовірним задоволенням прочитала пісьмо Натахи сама собі вголос і просмакувала кожну фразу. Хто не пожив хоч трошки на Східній Україні, тому не понять.  Здасться суржико-матом :) Насправді це життя. Дуже живе :) Коротше, пісьмо з ефектом телепортації :)

Profile

lanthilda: (Default)
lanthilda

March 2014

S M T W T F S
      1
2 345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

  • Style: Indil for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 09:48 am
Powered by Dreamwidth Studios